В місяці Мухаррам проводиться траур по Імама Хусейна (а) і шехидів Кербели, проліваються сльози, вшанують невинні душі Ашури. Але є і такі люди, які в ці жалобні дні заявляють, що “чоловікам не личить плакати”, “релігія не означає лити сльози”, “вони вже в раю, ви навіщо плачете”. Як можна на них відповісти?

В Корані в декількох місцях згадується про пролитих сльозах. “Це – ті, кого облагодіяв Аллах, з числа пророків, які були нащадками Адама і тих, кого Ми врятували разом з Нухом (Ноєм), і нащадками Ібрахіма (Авраама) і Ісраїла (Ізраїлю), і з числа тих, кого Ми наставили на прямий шлях і обрали. Коли їм читали аяти Милостивого, вони падали ниць і ридали “(сура Марьям, 58).
В іншій сурі Корану “Ісра” (аят 109) говориться: “Вони падають ниць, торкаючись землі підборіддями і ридаючи. І це примножує їх смиренність”. В обох аятах зазначено, що проливати сльози є властивістю людей, створених Всевишнім і натомість цих сліз Всевишній наближає людей до себе.
Є також хадіси від Пророка (с) і Ахлі-Бейта (а), наприклад, є хадис Пророка (с), в якому говориться: “Так буде здоровий та людина, яка за гріх, про який ніхто не знає, заплакав перед Аллахом, і Аллах його побачив “. Тобто, Всевишній наближає людину до себе, бачачи пролиті людиною сльози.
В іншому хадисі Пророка (с) говориться: “Хто проллє сльози від страху перед Аллахом, за кожну пролиту сльозу нагорода йому буде розміром з гору Ухуд”. Згідно хадису від імама Алі (а), якщо хтось вміє проливати сльози заради Всевишнього, значить, Всевишній обдарував його своєю добротою, і молитви цієї людини будуть прийняті.
Говорячи про людей, які не вміють проливати сльози, ісламський пророк (с) говорив: “Відсутність сліз у людини, невміння людини плакати є знаком нещастя для людини”.
З хадисів ісламського пророка (с) та інших невинних видно, що проливати сльози, а тим більше в дні скорботи є нормальним властивістю людини.
З хадисів слід, що люди, які проливають сльози, і особливо за Імама Хусейна (а), за шехидів, загиблих в степах Кербели, страчених в день Ашури, заслуговують великої винагороду від Аллаха.
Хіба можна не оплакував онука Пророка Мухаммеда (с) Імама Хусейна (а), страченого настільки жорстоким способом в боротьбі за збереження релігії Всевишнього. Плакати з ним означає наблизитися до Всевишнього.
Першими, хто оплакував загибель імама Хусейна (а) і його сподвижників стали Імам Садждад (а), Її світлість Зейнаб (а) і його сподвижники. Тому не слід цуратися того, щоб проливати свої сльози в дні жалоби.