1. В ім’я Аллаха Милостивого, Милосердного.
2. (Вся) Хвала Аллаху – Господу світів,
3. Милостивому (до всіх в цьому світі), Милосердному (до вірян в іншому світі),
4. Володарю дня Суду (Відплати).
5. Тiльки Тобі (Одному) ми поклоняємося і тiльки до Тебе (Одного) звертаємося за допомогою.
6. Веди (Ти) нас прямим шляхом,
7. шляхом тих, кого (Ти) облагодіяв, не тих, які підпали під (Твій) гнів і не (шляхом) заблукалих.
2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині, 286 аятов) – аят: 1-74
1. В ім’я Аллаха Милостивого, Милосердного. Аліф, лам, мім.
2. Це Писання (Коран), в якому немає сумніву, (і безсумнівно) прямий шлях для богобоязливих,
3. які вірують в таємне (вірять в Аллаха і в те, що Він повідомив) i (завжди) вершать молитовний обряд (намаз) i роздають милостиню (закят) з того, що ми визначили їм на спадок,
4. I які вірують в послане тобі (о Мухаммед) і послане до тебе (в книги, які були послані колишнім пророкам), і переконані, що є (існує) майбутнє життя.
5. Вони слідують прямим шляхом, вказаним Господом, і знайдуть вони блаженство (в цьому i в iншому свiтi).
6. (О Мухаммед!) Воістину, ті, які не увірували, все одно їм, вмовляв (попереджав) ти їх, чи не вмовляв – (вони) не увірують.
7. Аллах запечатав їх серця і слух, а на очах у них – покривало (вони відвернулися від істини, коли вона стала для них ясною), і приготовлене їм велике покарання (в Пеклi).
8. I cеред людей є такі, які кажуть: “Ми увірували в Аллаха і в Судний день”. Але вони – невірні (вони лицеміри – зовні віряни, а в своїй душі невірні).
9. Вони (намагаються) обдурити Аллаха і тих, хто увірував, але обманюють лише самих себе, i не усвiдомлюють цього.
10. В їхніх серцях (душах) хвороба (сумнів), так посилить Аллах їхню хворобу! Їм приготоване болісне покарання за те, що вони брехали.
11. Коли ж їм кажуть: “Не чиніть безчестя (безлад) на землі!” – вони відповідають: “Ми творимо тільки добрі справи”. (Вони вважають свої проступки правильними.)
12. Щоб ти певно знав, повідомляємо, що воістину вони-то і є нечестивці ( які поширюють нечестя), але самі не усвiдомлюють (цього).
13. А коли ж їм кажуть: “Увіруйте, подібно до того як увірували (інші) люди (як сподвижники Пророка),” – вони відповідають: “Невже ми увіруємо, як увірували дурні?” Щоб ти певно знав, повідомляємо,що вони то і є дурні, але не відають про це.
14. I коли вони зустрічають тих, хто увірував, то кажуть: “Ми увірували”. Коли ж залишаються наодинці зі своїми шайтанами (друзями), вони кажуть: “Воістину, ми з вами, воістину, ми тільки знущаємося (над вірянами)”.
15. Аллах познущається над ними (в день Суду) і (поки Він лише) дає їм відстрочку (в цьому світі) на їхнє беззаконня, в якому вони бредуть наосліп.
16. Вони – ті, які ціною істинного шляху купили оману. Але угода не принесла їм прибутку (так як вони нічого не придбали), і не зараховані вони до тих, хто йде шляхом прямим.
17. За прикладом вони подібні до того, хто (в темній ночі) запалив вогонь, а коли (вогонь) освітив все, що навколо нього, Аллах забрав їхнє світло і залишив їх у (непроглядному) мороці, так що вони не бачать.
18. Глухі, німі, сліпі, не повернуться вони (на прямий шлях).
19. Або ж подібні вони (тим, що опинилися під) дощовою хмарою, що в небі. Несе вона морок, грім і блискавку, вони ж в смертельному страху, вiд ударiв блискавок, затикають пальцями вуха (побоюючись смерті). Але Аллах обіймає (Своєю могутністю) невірних.
20. Вони майже сліпнуть від блискавки (вони мало не сліпнуть від її яскравого блиску). Коли вона спалахне, вони пускаються в шлях при її світлі і коли ж покриє їх морок, вони зупиняються. Якби Аллах забажав, Він позбавив би їх слуху і зору: воістину, Аллах владний над усім сущим (Він може все).
21. О люди! Поклоняйтеся вашому Господу (виконуйте Його волю), який створив (з небуття) вас і тих, хто жив до вас, і тоді є надiя що будете богобоязливі.
22. (Поклоняйтеся Господу,) Він Той, хто зробив землю килимом вашим, а небо – дахом вашим i який звів з неба воду (дощів), і виплекав на землі плоди для вашого прожитку. Не рівняйте (нікого не порівнюйте) з Аллахом, адже вам відомо (що вони не рівні).
23. А якщо ж ви сумніваєтеся в (істинності) того, що Ми послали рабу Нашому (Мухаммеду), то явіть суру, рівну (сурі Корану), і покличте (на допомогу) своїх свідків, крім Аллаха, якщо ви правдиві.
24. Якщо ж ви цього не зробите – але ж ви ніколи цього не зробите, – то бійтеся пекельного вогню, в якому горять (паливом якого будуть) люди і камені, (який) приготовлений невірним.
25. Обрадуй (о Мухаммед) тих, які увірували і вершили добрі справи: адже їм приготовлені райські сади, де внизу (дерев) течуть рiки. Кожен раз, коли там подають мешканцям плоди для прожитку, вони кажуть: “Це те ж саме, що було нам даровано раніше (в колишньому світі)”. А (насправді) їм дають таке, подобу чого вони куштували (в колишньому світі). B тих садах їм будуть надані пречисті подружжя, i будуть вони перебувати так вічно (не помруть і не вийдуть звідти).
26. Воістину, Аллах не бентежиться приводити в приклад комара, і (навіть) приклад, що перевершує цей (Аллах може привести в приклад навіть те, що менше, ніж комар), i ті, які увірували, розуміють, що це (приклад) – істина, послана їх Господом. Ті ж, які не увірували, скажуть: “Чого хотів Аллах, наводячи цей приклад?” (А того, що цим Аллах випробовує їх,) Ним Він багатьох вводить в оману, а багатьох веде прямим шляхом. Але Він вводить в оману тільки нечестивців,
27. які порушують завіт (договiр) з Аллахом, після того як уклали його, розривають те, що Аллах велів з’єднати, і вершать нечестя на землі. Вони будуть в збитку (в цьому світі і у вічному житті).
28. Як ви не віруєте в Аллаха? Ви були мерцями (до цього життя) і Він оживив вас (привів в цей світ). Потім Він (знову) умертвить вас, знову оживить (в День Воскресіння), а потім ви будете повернуті до Нього.
29. Він (Аллах) – Той, хто створив для вас все, що на землі, потім взявся за (створення) неба і додав йому форму (зробив у вигляді) семи небес, і (тільки) Йому відомо все суще.
30. І сказав твій Господь ангелам: “Я поставлю на землі намісника”. Вони (ангели) сказали: “Поставиш Ти на землі того, хто буде грішити і проливати кров (проявляючи несправедливість і тиранію), тоді як ми прославляємо Тебе хвалою і святимо Тебе?” Аллах сказав: “Воістину, Я відаю про те, що вам невідомо”.
31. І (Аллах) навчив Адама всім іменам, потім запропонував їх ангелам і сказав: “Повідомте мені (роз’ясніть суть) цих імен, якщо ви правдиві”.
32. (Ангели) Сказали: “Хвала тобі (о Аллах)! Ми знаємо тільки те, чому Ти нас навчив (немає у нас знання крім цього). Воістину, Ти – все знаєш, мудрий”.
33. Аллах сказав: “О Адам! Повідом їм (роз’ясни ангелам суть) імена їх”. Коли (Адам) повідомив їм (роз’яснив ангелам суть) іменa їх, Аллах сказав: “Хіба Я не говорив вам, що знаю таємне на небесах і на землі, і знаю, що ви робите явно і що ви приховуєте?”
34. І тоді Ми сказали ангелам: “Поспадайте ниць (зробите саджду) перед Адамом». Всі впали ниць (перед Адамом), крім Ібліса (який) відмовився (впасти ниць), загордився і став невірним (через непослух Аллаху).
35. Ми сказали: “О Адам! Поселіться ти і твоя дружина (Єва) в раю (райському саду), їжте там досхочу, де б (чого б) вам не захотілося, але не наближайтеся ось до цього дерева, а не те опинитеся в числі неправедних”.
36. І шайтан (Ібліс) ввів їх в оману вони спіткнулися об нього (дерево) і вивів (цей вчинок) їх двох звідти, де вони були. Ми сказали: “Спустіться (на Землю ви – Адам, Єва, Ібліс) будучи, ворогами один одному! Земля нехай стане вам тимчасовим місцеперебуванням, і від неї ви будете отримувати необхідне для життя”.
37. Потiм Адам прийняв слова від свого Господа (покаявся), і Він прийняв його покаяння. Воістину, Він – приймає покаяння (пробачає), Милосердний.
38. (Так,) Ми сказали: “Спустіться (на Землю) звідти (з Раю) всі”. А якщо до вас з’явиться від Мене провідник на прямий шлях (пророки, небесні книги), то тим, хто послідує за Моїм прямим шляхом, їм нічого боятися i вони не зазнають горя.
39. А ті, які не увірували і заперечували Наші знамення, вони – мешканці вогню (будуть горіти в пеклі), вони (будуть) в ньому вічно перебувати.
40. О сини Іcраїля (пророка Якуба)! Пам’ятайте милість, яку Я надав вам (наскільки вона велика) і будьте вірні завіту, який ви Мені дали і Я буду вірний завіту, даному вам, i тільки Мене (Аллаха) бійтеся.
41. І повірте в те (Коран), що послав (Я своєму посланнику Мухаммеду) на підтвердження того (Тори), що є у вас, і не відкиньте це (Коран) першим. Не продавайте Мої знамення за мізерну ціну і тільки Мене бійтеся.
42. І не наділяйте (не змішуйте) істину брехнею, не приховуйте істину, тоді як ви знаєте (це).
43. (Станьте покірними Аллаху) І Здійснюйте молитву (намаз), давайте милостиню (закят) і робіть поясний уклін (рук’у) з тими, хто молиться.
44. Невже ви станете закликати людей до чесноти (вчинення праведних справ) і забувати (умовляти) самих себе, в той час як ви читаєте Писання? Невже ж ви не зрозумієте?
45. І (в кожній вашій справі) зверніться за допомогою до терпіння і молитви (намазу). Воістину, молитва (намаз) – велика тягота (для всіх), крім смиренних,
46. (а смиренні) це ті, які знають, що (обов’язково) постануть перед Господом своїм і що (без сумніву) до Нього повернуться вони (в Судний день).
47. О сини Іcраїля! Пам’ятайте милість, яку Я (Аллах) надав вам, (а також про те, що) Я надав вам перевагу перед іншими народами світу (які жили в ваш час).
48. I бійтеся дня (дня Суду), коли жодна людина не прийме покарання за іншу і нікому з людей не буде дозволено заступництво (іншого) і не буде взято з неї викупу (не можна буде відкупитися від скоєних гріхів), і не буде їм надано допомогу.
49. І (згадайте) як Ми врятували вас від поплічників Фірауна (Фараона). Вони піддавали вас найгіршому покаранню, вбивали (відрізали голови) ваших синів і залишали в живих ваших жінок. У цьому для вас – велике випробування від вашого Господа.
50. І (згадайте,) як Ми розділили заради вас море, і врятували вас, і втопили поплічників Фірауна (які гналися за вами), а ви дивилися (як їх спіткала загибель).
51. І (згадайте,) як Ми покликали (до Себе) Мусу (Мойсея) на сорок ночей (щоб послати Тору), як ви після його (відходу) стали поклонятися тільцю, та ви були нечестиві.
52. А потім після всього, (що відбулося) Ми пробачили вас, сподіваючись, що ви будете вдячними (за даровані Аллахом блага).
53. І (ще згадайте,) як Ми дарували Мусі Писання (Тору) і розрізнення (знамення, щоб розрізняти істину від брехні), сподіваючись, що ви підете прямим шляхом.
54. І (згадайте,) як сказав Муса своєму народу: “О народе мій! Ви самим собі заподіяли несправедливість, (для поклоніння) взявши собі тільця (поклонившись тільцю). Покайтеся ж перед Творцем і убийте самих себе (боріться самі зі своїми незаконними пристрастями і бажаннями). Це найкраще для вас перед Творцем і Він пробачить вас, воістину, Він – прощає, Милосердний”.
55. І (згадайте) як ви сказали: “О Муса! Ми не станемо вірити тобі, поки не побачимо Аллаха відкрито (на власні очі)”. І вас вразила блискавка (вогонь з неба), і ви побачили це на власні очі (і ви загинули).
56. Потім Ми повернули вас до життя після вашої смерті (від удару блискавки), може бути, ви будете вдячні (Аллаху).
57. Ми осяяли вас хмарою і послали вам манну (щось подібне меду) і перепелів (з наказом): “Харчуйтеся благами, які Ми дарували вам”. (Але сини Ісраїля не послухалися Нас) і (цим самим) не нам вони заподіяли несправедливість (шкоду), вчиняли несправедливо по відношенню до себе (нашкодили самим собі).
58. І (згадайте) як Ми сказали: “Увійдіть у це селище (Уршалім – Єрусалим) і їжте досхочу, де б ви не захотіли”. Увійдіть в (його) ворота, схиляючись (голову) і скажіть: “Прости (нам наші гріхи)”. Ми пробачимо ваші гріхи і помножимо (блага, збільшимо нагороду) тим, хто творить добро.
59. А несправедливі (зрадливі) заповідане їм слово (Боже) замінили іншим, ніж їм було сказано і Ми послали на несправедливих (беззаконників) з небес покарання (кару) за те, що вони творили нечестя.
60. І (згадайте), коли Муса попросив води для свого народу, то Ми сказали: “Вдар своїм посохом об скелю”. І (вдарив Муса,) забили з неї дванадцять ключів (по числу колін нащадків Іcраїля), кожне плем’я знало, де йому пити воду. (І було їм сказано): “Їжте і пийте з того, що дарував вам Аллах на спадок, і не творіть на землі нечестя”.
61. І (згадайте) як ви сказали: “О Муса! Ми не можемо терпіти одну їжу (їсти є одне і те ж). Помолися за нас (звернися з благанням заради нас) твоєму Господу, щоб Він зростив для нас з того, що росте на землі зелень, огірок, часник, сочевицю, цибулю”. (Муса) сказав: «Невже ви просите замінити тим, що нижче, те, що краще? (Тоді) Спустіться в місто, там і знайдете те, що ви просите. “І вони (сини Ісраїля) відчули приниження, бідність і гнів Аллаха за те, що вони спростовували знамення Аллаха і вбивали неправедним шляхом пророків (без причини вбивали посланників Аллаха), за те, що не послухалися (Аллаха) і переступили (Божий) закон.
62. Воістину, вірянам (з громади пророка Мухаммеда), а також іудеям, християнам і сабеям (послідовники пророка Ях’ї) – хто увірував (всім тим хто увірував істинно) в Аллаха і в Судний день, і творив добро, їм (приготовлено) відплату їх у Господа їх і нічого їм боятися, і не пізнають вони горя (суму).
63. І (згадайте) як Ми взяли з вас обіцянку і (в знак сили Божої) спорудили над вами (гору) Тур (і сказали): “Тримайтеся міцно за те (Тору), що дарував вам (Аллах), пам’ятайте те, що міститься в дарованому (Книзі), і тоді, можливо, ви будете богобоязливі”.
64. (Але) Після цього ви відвернулися (від Аллаха) i якби не добра воля Аллаха до вас, і не милосердя Його (те, що Він дав вам можливість покаяння), ви неодмінно виявилися б у числі потерпілих збиток.
65. Ви, звичайно, знали тих з вас, які порушили суботу (заборону – Господь не дозволяв ловити рибу в той день). Ми ж (в покарання) сказали їм: “Будьте нікчемними мавпами”.
66. І Ми зробили це (покарання) наочним прикладом для сучасників і майбутніх поколінь і повчанням (умовлянням) для богобоязливих (які остерігаються покарання Аллаха).
67. І (згадайте) як Муса сказав своєму народу: «Воістину, Аллах велить вам принести в жертву корову”. Вони сказали: “Ти насміхаєшся над нами?” Він (Муса) сказав: “Я сподіваюся ( і звертаюся за захистом) на Аллаха, щоб не опинитися невігласом”.
68. (Хоча і ясно було веління Аллаха але) Вони (все ж) сказали: “Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, яка вона”. Він (Муса) сказав: “Він (Аллах) каже, що вона (корова) не стара і не теличка, щось середнє між тим і іншим, робіть же так, як вам наказано”.
69. Вони (знову проявили завзятість і) сказали: “Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, якої вона масті”. Він (Муса) сказав: “Воістину, Він (Аллах) каже, що це жовта корова, світлий колір її (без будь-яких плям) радує тих, хто дивиться на неї”.
70. Вони (вже втретє проявили завзятість і) сказали: “Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, яка ж вона, адже для нас (питання щодо ) цієї корови залишилося сумнівним. І тоді ми (будемо шукати ту корову, яку заколемо, після цього), якщо зволить Аллах неодмінно будемо на вірному шляху”.
71. Він (Муса) сказав: “Воістину, Він (Аллах) каже, що вона – корова, що не привчена орати землю і не зрошує рілля (не крутить зрошувальне колесо), здорова (без вад) і без відмітини (нема плями іншого кольору) на ній”. Вони сказали:” Тепер ти доставив істину” і (нарешті) закололи її (корову), але ж були близькі до того, щоб не зробити цього.
72. І (згадайте,) як ви вбили людину і сперечалися з цього приводу (щодо вбивці). Але Аллах розкриває те, що ви приховуєте.
73. І (ось) Ми сказали: “Доторкніться до нього (небіжчика) будь-якою частиною від неї” (від закланої корови, щоб після удару по ньому, ожив і повідомив ім’я вбивці). Так відроджує Аллах мертвих і являє вам Свої знамення, можливо, ви зрозумієте.
74. Потім після того, (як Аллах показав вам чудеса) ваші серця зачерствіли і стали як камінь і навіть ще жорсткіше. І, воістину, (в каменях є благо на відміну від суворих сердець, наприклад,) є камені, з яких б’ють джерела, є такі, які розколюються і звідти виходить вода, і є такі, які падають від страху перед Аллахом. І Аллах не в невіданні щодо ваших вчинків (Він відає про все про те, що ви творите).