2 // Урок другий

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині) – аят: 44 – 74

44. Невже ви станете закликати людей до чесноти (вчинення праведних справ) і забувати (умовляти) самих себе, в той час як ви читаєте Писання? Невже ж ви не зрозумієте?

45. І (в кожній вашій справі) зверніться за допомогою до терпіння і молитви (намазу). Воістину, молитва (намаз) – велика тягота (для всіх), крім смиренних,

46. (а смиренні) це ті, які знають, що (обов’язково) постануть перед Господом своїм і що (без сумніву) до Нього повернуться вони (в Судний день).

47. О сини Іcраїля! Пам’ятайте милість, яку Я (Аллах) надав вам, (а також про те, що) Я надав вам перевагу перед іншими народами світу (які жили в ваш час).

48. I бійтеся дня (дня Суду), коли жодна людина не прийме покарання за іншу і нікому з людей не буде дозволено заступництво (іншого) і не буде взято з неї викупу (не можна буде відкупитися від скоєних гріхів), і не буде їм надано допомогу.

49. І (згадайте) як Ми врятували вас від поплічників Фірауна (Фараона). Вони піддавали вас найгіршому покаранню, вбивали (відрізали голови) ваших синів і залишали в живих ваших жінок. У цьому для вас – велике випробування від вашого Господа.

50. І (згадайте,) як Ми розділили заради вас море, і врятували вас, і втопили поплічників Фірауна (які гналися за вами), а ви дивилися (як їх спіткала загибель).

51. І (згадайте,) як Ми покликали (до Себе) Мусу (Мойсея) на сорок ночей (щоб послати Тору), як ви після його (відходу) стали поклонятися тільцю, та ви були нечестиві.

52. А потім після всього, (що відбулося) Ми пробачили вас, сподіваючись, що ви будете вдячними (за даровані Аллахом блага).

53. І (ще згадайте,) як Ми дарували Мусі Писання (Тору) і розрізнення (знамення, щоб розрізняти істину від брехні), сподіваючись, що ви підете прямим шляхом.

54. І (згадайте,) як сказав Муса своєму народу: “О народе мій! Ви самим собі заподіяли несправедливість, (для поклоніння) взявши собі тільця (поклонившись тільцю). Покайтеся ж перед Творцем і убийте самих себе (боріться самі зі своїми незаконними пристрастями і бажаннями). Це найкраще для вас перед Творцем і Він пробачить вас, воістину, Він – прощає, Милосердний”.

55. І (згадайте) як ви сказали: “О Муса! Ми не станемо вірити тобі, поки не побачимо Аллаха відкрито (на власні очі)”. І вас вразила блискавка (вогонь з неба), і ви побачили це на власні очі (і ви загинули).

56. Потім Ми повернули вас до життя після вашої смерті (від удару блискавки), може бути, ви будете вдячні (Аллаху).

57. Ми осяяли вас хмарою і послали вам манну (щось подібне меду) і перепелів (з наказом): “Харчуйтеся благами, які Ми дарували вам”. (Але сини Ісраїля не послухалися Нас) і (цим самим) не нам вони заподіяли несправедливість (шкоду), вчиняли несправедливо по відношенню до себе (нашкодили самим собі).

58. І (згадайте) як Ми сказали: “Увійдіть у це селище (Уршалім – Єрусалим) і їжте досхочу, де б ви не захотіли”. Увійдіть в (його) ворота, схиляючись (голову) і скажіть: “Прости (нам наші гріхи)”. Ми пробачимо ваші гріхи і помножимо (блага, збільшимо нагороду) тим, хто творить добро.

59. А несправедливі (зрадливі) заповідане їм слово (Боже) замінили іншим, ніж їм було сказано і Ми послали на несправедливих (беззаконників) з небес покарання (кару) за те, що вони творили нечестя.

60. І (згадайте), коли Муса попросив води для свого народу, то Ми сказали: “Вдар своїм посохом об скелю”. І (вдарив Муса,) забили з неї дванадцять ключів (по числу колін нащадків Іcраїля), кожне плем’я знало, де йому пити воду. (І було їм сказано): “Їжте і пийте з того, що дарував вам Аллах на спадок, і не творіть на землі нечестя”.

61. І (згадайте) як ви сказали: “О Муса! Ми не можемо терпіти одну їжу (їсти є одне і те ж). Помолися за нас (звернися з благанням заради нас) твоєму Господу, щоб Він зростив для нас з того, що росте на землі зелень, огірок, часник, сочевицю, цибулю”. (Муса) сказав: «Невже ви просите замінити тим, що нижче, те, що краще? (Тоді) Спустіться в місто, там і знайдете те, що ви просите. “І вони (сини Ісраїля) відчули приниження, бідність і гнів Аллаха за те, що вони спростовували знамення Аллаха і вбивали неправедним шляхом пророків (без причини вбивали посланників Аллаха), за те, що не послухалися (Аллаха) і переступили (Божий) закон.

62. Воістину, вірянам (з громади пророка Мухаммеда), а також іудеям, християнам і сабеям (послідовники пророка Ях’ї) – хто увірував (всім тим хто увірував істинно) в Аллаха і в Судний день, і творив добро, їм (приготовлено) відплату їх у Господа їх і нічого їм боятися, і не пізнають вони горя (суму).

63. І (згадайте) як Ми взяли з вас обіцянку і (в знак сили Божої) спорудили над вами (гору) Тур (і сказали): “Тримайтеся міцно за те (Тору), що дарував вам (Аллах), пам’ятайте те, що міститься в дарованому (Книзі), і тоді, можливо, ви будете богобоязливі”.

64. (Але) Після цього ви відвернулися (від Аллаха) i якби не добра воля Аллаха до вас, і не милосердя Його (те, що Він дав вам можливість покаяння), ви неодмінно виявилися б у числі потерпілих збиток.

65. Ви, звичайно, знали тих з вас, які порушили суботу (заборону – Господь не дозволяв ловити рибу в той день). Ми ж (в покарання) сказали їм: “Будьте нікчемними мавпами”.

66. І Ми зробили це (покарання) наочним прикладом для сучасників і майбутніх поколінь і повчанням (умовлянням) для богобоязливих (які остерігаються покарання Аллаха).

67. І (згадайте) як Муса сказав своєму народу: «Воістину, Аллах велить вам принести в жертву корову”. Вони сказали: “Ти насміхаєшся над нами?” Він (Муса) сказав: “Я сподіваюся ( і звертаюся за захистом) на Аллаха, щоб не опинитися невігласом”.

68. (Хоча і ясно було веління Аллаха але) Вони (все ж) сказали: “Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, яка вона”. Він (Муса) сказав: “Він (Аллах) каже, що вона (корова) не стара і не теличка, щось середнє між тим і іншим, робіть же так, як вам наказано”.

69. Вони (знову проявили завзятість і) сказали: “Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, якої вона масті”. Він (Муса) сказав: “Воістину, Він (Аллах) каже, що це жовта корова, світлий колір її (без будь-яких плям) радує тих, хто дивиться на неї”.

70. Вони (вже втретє проявили завзятість і) сказали: “Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, яка ж вона, адже для нас (питання щодо ) цієї корови залишилося сумнівним. І тоді ми (будемо шукати ту корову, яку заколемо, після цього), якщо зволить Аллах неодмінно будемо на вірному шляху”.

71. Він (Муса) сказав: “Воістину, Він (Аллах) каже, що вона – корова, що не привчена орати землю і не зрошує рілля (не крутить зрошувальне колесо), здорова (без вад) і без відмітини (нема плями іншого кольору) на ній”. Вони сказали:” Тепер ти доставив істину” і (нарешті) закололи її (корову), але ж були близькі до того, щоб не зробити цього.

72. І (згадайте,) як ви вбили людину і сперечалися з цього приводу (щодо вбивці). Але Аллах розкриває те, що ви приховуєте.

73. І (ось) Ми сказали: “Доторкніться до нього (небіжчика) будь-якою частиною від неї” (від закланої корови, щоб після удару по ньому, ожив і повідомив ім’я вбивці). Так відроджує Аллах мертвих і являє вам Свої знамення, можливо, ви зрозумієте.

74. Потім після того, (як Аллах показав вам чудеса) ваші серця зачерствіли і стали як камінь і навіть ще жорсткіше. І, воістину, (в каменях є благо на відміну від суворих сердець, наприклад,) є камені, з яких б’ють джерела, є такі, які розколюються і звідти виходить вода, і є такі, які падають від страху перед Аллахом. І Аллах не в невіданні щодо ваших вчинків (Він відає про все про те, що ви творите).

Переклад з арабської та всі коментарі:

Намік Бабаханов (теолог)