У вісімнадцятий день місяця зіль-хіджа одне з найбільших свят ісламського світу – свято Гадір-Хум.
Саме в цей день, у 10-му році за хіджром Пророк Мухаммед з наказу Аллаха призначив Його Світлість Алі(а) своїм намісником. Гадір-Хум – це знаменна подія, що сталася в оазі Гадір-Хум.
Згідно з переказами, Його Світлість Мухаммед (с) разом із більш ніж 100 тисячами сподвижників, виконавши хадж, у 14-й день місяця зіль-хіджа залишив Мекку і вирушив до Медини. Між Меккою та Медіною, поблизу села Джухфа і сталася подія Гадір-Хум.
Коли караван досяг Джухфи, Великий Аллах послав пророку наступний аят: “О Посланник! Звести те, що послано тобі від свого Господа. Якщо ти не зробиш цього, то не донесеш Його послання. Аллах захистить тебе від людей. Воістину, Аллах не наставляє на прямий шлях невіруючих людей” (Маїда-67).
Після послання наведеного вище аята Пророк наказав каравану зробити привал. Здійснивши колективну молитву зохр, Пророк зійшов на споруджений з верблюжих паланкінів мінбар і проголосив проповідь.
Його Світлість нагадав, що заповідає умі дві цінності – Коран і свій рід. Обов’язком мусульман є поважати ці дві цінності та не віддалятися від них.
Потім пророк підняв руку Алі ібн Абу Таліба, що стояв поруч, і промовив: “Аллах мій покровитель, а я покровитель віруючих і гідний вказувати їм більше їх самих. Кому покровителем є я, тому покровитель і Алі”.
Пророк тричі повторив цю пропозицію, а потім сказав: “О Аллах, будь іншому друзем Алі, ворогом його ворогів! Люби люблячих Алі, ворогуй з ненавидящими його! Допомагай допомагаючим Алі, відвертайся від тих, що відвертаються від нього! О люди! Донесіть почуте до тих, кого тут немає!
Перш ніж люди розійшлися, був посланий цей аят: “Сьогодні Я довів для вас до досконалості вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас і схвалив для вас як релігію іслам” (Маїда-3).
Саме в цей день, у 10-му році за хіджром Пророк Мухаммед з наказу Аллаха призначив Його Світлість Алі(а) своїм намісником. Гадір-Хум – це знаменна подія, що сталася в оазі Гадір-Хум.
Згідно з переказами, Його Світлість Мухаммед (с) разом із більш ніж 100 тисячами сподвижників, виконавши хадж, у 14-й день місяця зіль-хіджа залишив Мекку і вирушив до Медини. Між Меккою та Медіною, поблизу села Джухфа і сталася подія Гадір-Хум.
Коли караван досяг Джухфи, Великий Аллах послав пророку наступний аят: “О Посланник! Звести те, що послано тобі від свого Господа. Якщо ти не зробиш цього, то не донесеш Його послання. Аллах захистить тебе від людей. Воістину, Аллах не наставляє на прямий шлях невіруючих людей” (Маїда-67).
Після послання наведеного вище аята Пророк наказав каравану зробити привал. Здійснивши колективну молитву зохр, Пророк зійшов на споруджений з верблюжих паланкінів мінбар і проголосив проповідь.
Його Світлість нагадав, що заповідає умі дві цінності – Коран і свій рід. Обов’язком мусульман є поважати ці дві цінності та не віддалятися від них.
Потім пророк підняв руку Алі ібн Абу Таліба, що стояв поруч, і промовив: “Аллах мій покровитель, а я покровитель віруючих і гідний вказувати їм більше їх самих. Кому покровителем є я, тому покровитель і Алі”.
Пророк тричі повторив цю пропозицію, а потім сказав: “О Аллах, будь іншому друзем Алі, ворогом його ворогів! Люби люблячих Алі, ворогуй з ненавидящими його! Допомагай допомагаючим Алі, відвертайся від тих, що відвертаються від нього! О люди! Донесіть почуте до тих, кого тут немає!
Перш ніж люди розійшлися, був посланий цей аят: “Сьогодні Я довів для вас до досконалості вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас і схвалив для вас як релігію іслам” (Маїда-3).