Муфаддаль ібн Умар, хай буде задоволений ним Аллах, передав: «Я запитав Імама Садика про появу Фатіми, щоб мир над ними обома, на світ і Імам відповів: «Коли Пані Хадіджа вийшла заміж за Посланника Аллаха, невірні жінки Мекки відсторонилися від неї і не спілкувалися з нею через свою ворожнечу до ісламу; вони навіть не віталися з нею. Справа доходила до того, що вони не дозволяли іншим жінкам відвідувати її. Пані Хадіджа хвилювалася, що вони завдадуть Посланникові Аллаха шкоди. Коли Фатіма була в утробі Хадіджі, вона розмовляла зі своєю матір’ю та підтримувала її».
Одного дня Посланник Аллаха зайшов у будинок і почув, як Хадіджа розмовляла з дитиною в утробі. Він спитав: «З ким ти розмовляла?». Хадіджа відповіла: «З дитиною, яка росте в моїй утробі. Він розмовляє зі мною і розвіює мою самотність, коли тебе не буває». Посланець Аллаха сказав: «Щойно до мене приходив Джабраїл і розповів мені, що дитина – дівчинка. Її нащадки – святі та пречисті. Аллах продовжить мій рід через неї. Імами будуть із її потомства. І Аллах встановить їх халіфами землі».
Коли наближалися пологи Хадіджі, вона повідомила про це всім жінкам племені Хашим та Курайш і попросила у них допомоги під час пологів. Але вони відправили їй відповідь: Ти не послухала нас і вийшла заміж за сироту Мухаммада і тому ми не допоможемо тобі. Така відповідь жінок поранила Хадіджу. Але Аллах не залишив її одну. Раптом у хадіджі зайшли чотири красиві жінки з променистими обличчями. Побачивши їх, вона злякалася. Одна з цих жінок сказала: «О Хадідж, Аллах відправив нас допомогти тобі! Мене звуть Сара (дружина пророка Ібрахіма)». Після цього вона вказала на трьох інших жінок, сказавши: Вони будуть разом з тобою в Раю. Це Асія, дочка Мазахіра, це Мар’ям, дочка Імрана і сестра Муси – Кульсум». Вони оточили Хадідж праворуч, ліворуч, ззаду і спереду. Потім на світ з’явилася пречиста і благословенна дитина.
Коли Фатіма народилася, засвітило яскраве світло, що морщило очі. Це світло висвітлило всі будинки Мекки, Захід та Схід та весь світ. Жінка, що сидить навпроти Хадіджі, омила Фатіму водою з Каусара (райського джерела), потім обернула її в тканину, що була біліша за молоко і з приємним запахом миска. І Фатіма сказала: «Свідчу, що немає божества, крім Аллаха і свідчу, що мій батько – Посланник Аллаха, і що мій чоловік Алі – вали Аллаха, і що мої сини Хасан та Хусейн – докази Аллаха». Після Фатіма привітала цих чотирьох жінок та назвала їх за іменами. Ці великі жінки сказали Хадідже: «Візьми свою пречисту, благословенну, вдалу дитину, чиє потомство буде великим». Пані Хадіджа взяла дитину з любов’ю і почала годувати грудьми. Фатіма після цього дня за кожен день зростала на місяць звичайної дитини, і за кожен місяць на рік звичайної дитини». (Абас Куммі, “Бейт аль-ахзан”, с. 22).