Положення її світлості Фатіми з точки зору моральних якостей, а також в сенсі богобоязливості та схиляння перед Аллахом було настільки високо, що всякий раз, коли вона йшла в будинок великого пророка, його світлість тепло зустрічав її, цілував їй руки, садив на своє місце і говорив, що Фатіма – частина мого тіла і всякий, хто потішить її, утішить мене, хто образить її, образить мене. Імам Хасан розповідає: “Одного разу в п’ятницю моя мати Фатіма встала на молитовне місце і почала молитися і молилася до самого ранку, і молилася про сусідів. Я сказав їй: “Чому ти не помолилася за себе?” Вона сказала: “Синку, спочатку треба думати про сусідів, а потім вже про себе”.
Одного разу пророк запитав: “Що може бути найкращим для жінки?”
Фатіма відповіла: “Дорогий мій батько, найкращим для жінки може бути те, щоб її не бачили очі чужого чоловіка і вона не бачила б чужого чоловіка”. Пророк притиснув її до грудей і сказав: “Покоління і потомство – кожне має своїх нащадків”.
Фатіма прожила вісімнадцять років. Вона була дружиною його світлості імама Алі та протягом дев’яти років народила таких дітей як імам Хасан і Хусейн і Зейнаб, Кульсум. Померла в Медині через кілька місяців після смерті великого пророка і ввечері була похована. Її світлість поховали ввечері та таємно згідно з її заповітом і це заповіт було зроблено з тією метою, щоб мусульмани знали, що Фатімі Захра була незадоволена подіями, що відбулися після смерті великого пророка і своє невдоволення вона висловила таким чином з тим, щоб це було зафіксовано в історії та сприяло зростанню свідомості мусульман.
Протягом цих трьох місяців в повному розумінні слова захищала положення і влада Алі та, фактично, на цьому шляху пожертвувала своїм життям.
Мусульмани-шиїти розглядають загибель Фатіми як акт мучеництва і шанують її пам’ять трауром “Аййамі Фатіміййа” в місяці Джумада аль-уля. Імам Алі таємно поховав Фатіму, місце її могили досі невідомо. Фатіма була єдиною дитиною пророка Мухаммада, яка пережила його. Хай буде мир з нею.