Якщо уважно придивитися до коранических віршів і переказам від непорочних імамів, то можна прийти до висновку про необхідність і неминучість існування в усі часи в навчанні ісламу питання про релігійне керівництво..
Іслам закликає людей до зближення і співдружності, до єдності думки та дій і застерігає від конфліктів, чвар і ізоляції від суспільства.
Коран велить: “Воістину, віруючі – брати” (сура Худжарат, вірш 10) і “Тримайтеся за вервь Аллаха всі й не розділяйтеся” (Сура Аль Імран, вірш 103).
Є переказ від імама Садика: “Всякий, хто на аршин відійде від ісламської громади, назавжди обірве свій зв’язок з ісламом” (усуль аль-кафі, т. 1, стор. 403).
У 127 проповіді “Нахджуль-Балага” ми можемо прочитати наступне. “Завжди будьте разом з великими мусульманськими громадами, Аллах з громадою, остерігайтеся розколу. Воістину, самовільна людина – приманка для диявола”. З вищевказаних аятов і переказів видно, що іслам бажає об’єднати мусульман, хоче, щоб вони були єдині й згуртовані. Ясно, що для втілення в життя цієї мети необхідні влада – релігійне керівництво та імамат, бо влада й імамат сприяють організованості та дисципліни в суспільстві, дотримання єдності й згуртованості людей в суспільстві, а також вірному керівництву питаннями суспільства.
Є переказ від імама Ризи: “Воістину, імамат – хранитель релігії мусульман, мирська вигода і честь праведних. Імамат – корінь впевненого зростання і плідна гілка і прикриття для ісламу. Захист цілісності намазу (молитва), заходу (податок з прибутку на користь бідних і незаможних), поста (ураза), джихаду (священні війни), збору податків і пожертвувань, право підпису, визначення покарань, винесення указів, захист кордонів – покладається на імама мусульман (усуль аль-кафі, т. 1, стор. 200). в “Нахджуль-Балага” говориться: “Місце керівника рівносильно місця нитки в вервиці, яка збирає разом намистинки і якщо ця нитка обірветься, то намистинки розсиплються в різні боки й не можна буде зібрати їх разом”.
Також є переказ від великого пророка: “Підкоряйтеся того, кому Господь велів управляти справами, бо він впорядковує ісламські закони”.
З вищенаведеного стає ясно, що іслам має імамат, а Факіх (ісламські правники) – наступники в період відсутності імама епохи. Факіх мусульман повинен володіти нижченаведеними якостями:
1- бути розумним;
2- бути праведним мусульманином;
3- бути справедливим;
4- бути здатним керувати суспільством і розв’язувати проблеми мусульман;
5- не мати такі якості як користолюбство, властолюбний, жадібність, опортунізм і потурання в справах;
6- бути факихом – знати Коран і перекази, ісламську просвіту, мораль і правознавство.