15 // Урок п’ятнадцятий
Другий аргумент для доказу існування загробного життя
Господь Бог, в якого ми віруємо, мудрий і всезнаючий. Його дії засновані на мудрості і від створення цього світу, створення людини і наділення його силою розуму і ніспосланієм великих пророків Він переслідував певну мету.
Яку мав на меті Аллах від створення людини, який в цьому тлінному світі провів кілька років життя у відповідності зі своїми побажаннями, з’їв кілька тисяч кілограмів їжі, випив кілька сот тисяч літрів води і після деякого часу благоденства або ж перенесення тягот покинув цей світ і був похований під землею?
І насправді, якщо вищеназване може бути метою його творіння, то слід сказати, що його творіння абсолютно безглуздо, тоді як Творець світів мудрий і вчинення безглуздих і не мають за собою твердої та усталеною мети справ для Нього немислимо.
Отже, якщо ми трохи замислюватимемося, то зможемо усвідомити, що метою від творіння була ця обмежена життя, людина створена для безмежної і вічного життя, якої є вся та ж згадана вище загробне життя.
Всемилостивий Коран вказує на цей довід і велить: “Хіба ви думали, що Ми створили вас бавлячись і що ви до Нам не будете повернуті”.
Загробне життя – матеріальна
Як видно з коранічних віршів, загробне життя і воскресіння після смерті є матеріальним, тобто дух людини знову повернеться до людської плоті і разом вони будуть відповідати за свої діяння.
Одного разу один з противників ісламу на ім’я Убайд бін Халаф приніс з собою до пророка ісламу суху кістку і в своїх руках зім’яв його в порошок і пустив за вітром і потім в знак протесту проти існування загробного життя, а також неможливості повернути в первинний вигляд розсипані частини кістки, сказав: “Яка сила здатна оживити ці висохлі і перетворилися в порошок кістки?”
Господь Всевишній велів великому пророку у відповідь сказати: Той самий Бог, який створив ці кістки з глини і вдихнув в них життя, може знову зібрати розсипані частини разом і оживити їх “(Обейд бен Халаф сказав:” Хто пожвавить частини, які зотліли? “Скажи:” Пожвавить їх той, хто створив їх в перший раз, і Він обізнаний у всякому творінні “).
Результати віри в загробне життя
Віра в загробне життя робить людину непохитним і стійким у виконанні його обов’язків, бо він знає, що жодна справа не пройде даром і Господь відмінно веде рахунок всіх справах і справедливий в своїх справах, знає про все видимому і прихованому і тому з надією продовжує свої справи і прагне виправити себе.
Віра в день Відродження віщує людині вічне життя і людина розуміє, що створений він не тільки для цієї обмеженою і короткого життя і після своєї смерті він вступить в новий світ, який у багато разів більше цього тлінного світу. Він знає також, що мирське життя – пролог для життя в потойбічному світі. Він знає, що життя на тому світі буде результатом всіх його діянь, поводжень, звичаїв. Душевних настроїв. Іншими словами, він зможе зібрати урожай насіння, який посіяв. Всемилостивий Коран з цього приводу велить: “Хто зробив на вагу порошинки добра, побачить його, хто зробив на вагу порошинки зла побачить його” (сура Зелзеле, вірш 7-8 – пер.).