13) Тринадцятий непорочний і одинадцятий імам Хасан Аскарі

Його світлість народився в Медині 8-го числа місяця Рабі ас-сані в 232 році хіджри. Його батьком був імам Алі Нагі, а матір’ю – Саліл, дуже богобоязлива і побожна жінка. У двадцятидворічному віці досяг імамату, а в 260 році хіджри у віці 28 років був отруєний, як і його батько, і прийняв мученицьку смерть за віру. Похований імам Хасан Аскарі в Самаррі поруч зі своїм батьком.

Його світлості було чотири роки, коли разом з батьком він оселився в Самаррі, де перебував під контролем аббасидського двору. Іноді він потрапляв у в’язницю, і в більшості випадків йому було заборонено зустрічатися з народом.
Іса бін Сабіх розповідає: «Коли я був у в’язниці, туди ж привели імама Хасана Аскарі. Мені дали велику користь наукові бесіди з його світлістю. Іноді він мені казав, наприклад, що я прожив шістдесят п’ять років, стільки-то місяців і стільки-то днів. Коли я підраховував роки від дати свого народження, це виявлялося абсолютно точно».

Абу Хашим Джафарі розповідає: «У мене була матеріальна скрута, і я хотів звернутися по допомогу до імама Хасана Аскарі, але мені було дуже соромно робити це. Коли я повернувся додому, виявилося, що імам Хасан Аскарі надіслав з кимось сто ашрафі (золоті монети) разом з листом, в якому говорилося, що, коли мені знадобляться гроші, не треба соромитися і слід звертатися до нього».

Одного разу аббасидський халіф Мостансер Білла прибув до Самарри, відвідав могили імама Нагі і імама Хасана Аскарі, а звідти вирушив у мавзолей аббасидських халіфів. Коли він підійшов до мавзолею, то побачив, що навколо дуже брудно, – було зрозуміло, що ніхто не відвідує це місце. Один із супутників Мостансера Білли запитав: «Ви – володар цієї держави, у ваших руках влада, ви маєте безмежну могутність, то чому ж могили ваших батьків і предків перебувають у такому запустінні? Ніхто їх не відвідує, немає слуг, які повинні доглядати за цим місцем і утримувати його в порядку. У той же час могили нащадків Алі (імама Алі ан-Нагі і імама Аскарі), як ви бачите, дуже чисті, обкладені килимами і прикрашені лампадами».
Мостансер сказав: «Це – Боже веління. Якщо ми надумаємо змусити людей шанувати могили наших предків, це буде практично неможливо. (Люди щиро люблять їх (Ахль аль-Бейт), поважають їх за життя і шанують після смерті; а нас вони не люблять, поки ми живі, вони бояться нашої сили і могутності, вони поважають нас, поки ми живі, а як тільки ми покидаємо цей світ, зовсім забувають нас, інакше кажучи, силою і примусом не можна домогтися любові і поваги)».

З висловлювань його світлості

Найбільш богобоязливим є той, хто утримується від підозрілих справ і майна (того, що, можливо, може бути недозволеним). Найбільш благочестивим є той, хто добре виконує свої релігійні зобов’язання. Найбільш розсудливим є той, хто утримується від всього забороненого і порочного.
Будьте богобоязливі, і ваші діяння повинні бути такі, щоб ми відчували гордість, коли люди дізнаються, що ви – наші шиїти.