11) Одинадцятий непорочний і дев’ятий імам Джавад

Його світлість був названий Мухаммадом, а найвідоміше його прізвисько – Джавад. Його батьком був імам Риза, матір’ю – Сабіка. Народився він у Медині 10-го числа місяця Раджаб в 195 році хіджри. У 203 році, в дев’ятирічному віці, досяг імамату. Звання імамату є божественним призначенням, визначеним Господом і його посланником, і не має жодного зв’язку з віком – тобто Пророк Господній звелів, що після восьмого імама Ризи імамом буде його син Мухаммад бін Алі, і саме тому його світлість перед смертю призначив Мухаммада на імамат.

Одного разу, коли в мечеті Великого Пророка сидів Алі бін Джафар, син імама Джафара Садика, дядько батька його світлості, туди увійшов імам Джавад. Алі бін Джафар як був, без туфель і верхньої накидки, побіг назустріч його світлості, віддав йому всі почесті, поцілував його руку і шанобливо став поруч з ним. «Сідай», – сказав його світлість Джавад. «Як я можу сидіти при вас, якщо ви стоїте?» – відповів Алі бін Джафар.

Коли імам Джавад пішов, свідки того, що відбувалося, почали засуджувати Алі бін Джафара – мовляв, ти – дядько його батька, а він – онук твого брата, то чому ж ти виявляєш йому таку повагу? Взявши в руки свою бороду, Алі бін Джафар сказав: «У той час як Господь Всевишній, попри цю білу бороду, не визнав мене гідним імамату, а вважав гідним його, незважаючи на його юний вік, ви пропонуєте мені не визнавати його. Боронь Боже мене від того, що ви мені кажете (він наш імам, і нам необхідно слідувати за ним і надавати йому всі належні знаки поваги)»23.

Яхья бін Аксам розповідає: «Одного разу я увійшов у мечеть Пророка і став оглядати гробницю його світлості Пророка. Я помітив, що його світлість Джавад теж зайнятий оглядом могили його світлості. Я завів з ним розмову стосовно деяких питань, а він – відповідав. І я сказав його світлості: «Хочу поставити запитання, але соромлюся». Він промовив: «Я знаю, в чому полягає твоє запитання. Ти хочеш запитати, хто імам і вождь мусульман після мого батька – восьмого імама?» Я відповів: «Клянуся Аллахом, я хотів саме це запитати». «Після батька я – імам і намісник Бога на землі», – сказав його світлість імам Джавад»24.

У 220 році в кінці місяця Зуль-када в двадцятип’ятилітньому віці його світлість був отруєний за наказом аббасидського халіфа Мутасима і прийняв мученицьку смерть. Він похований у Багдаді (Казимейні) поряд з могилою свого предка Муси бін Джафара.

З висловлювань його світлості

Хтось попросив його світлість: «Увіщай мене». Його світлість запитав: «Ти погодишся?» Той відповів: «Так». І тоді його світлість промовив: «Відкинь пристрасті і протиборствуй душевним жаданням, знай, що Аллах завжди бачить тебе, і пам’ятай, що робиш і хто ти є».