5 // Урок п’ятий
Третій імам і п’ятий невинний – Імам Хусейн
Третього шаабана четвертого року історичного переселення великого Пророка народився Хусейн. Великий пророк волею господньої назвав його Хусейном і в день його народження провістив про його мученицької загибелі за віру і сказав, що його вб’є група безбожників і тиранів з роду Омай (омавіди – пер.) І Господь доведе до них моє заступництво.
Імам Хусейн сорок шість років прожив разом зі своїм батьком і матір’ю і братом імамом Хасаном і в сорокасемирічна віці після смерті брата імама Хасана досяг звання імама і встав на чолі имамата. Його світлість мучився існуванням деспотичного режиму Муавія, але поки Муавія був живий він не міг нічого зробити. Подібно до того як імам Хасан заради вищих інтересів ісламу волею Господньої з деякими умовами пішов на перемир’я з Муавія і вигоду ісламу бачив в тому, щоб припинити війну з Муавія, його брат імам Хусейн (ДБМ) протягом десяти років поки був живий Муавія волею господньої вважав доцільним утриматися від повстання проти Муавія.
Але як тільки Муавія помер, Язід оголосив себе халіфом мусульман і для зміцнення своєї позиції зажадав у всіх знатних осіб і в тому числі у імама Хусейна принести присягу в вірнопідданства. Його світлість з перших же годин сказав, що коли такі люди як Язід, упереджений до випивки, азартних ігор і розпусті і навіть зовні не дотримується ісламські закони, хоче взяти в руки ісламську владу, то слід вважати справу ісламу поконченним, бо він хоче міццю ісламу погубити іслам і тому не погодився дати присягу Язід в вірнопідданства і не визнав владу Язіда. Він волею Господньої і заради збереження інтересів ісламу готовий був піти на будь-який самопожертву, але не визнати владу Язіда.
Саме тому, коли в шестидесятих році хіджри (мусульманське літочислення з часу історичного переселення пророка з Мекки в Медіну – пер.) Населення Куфи запросив його відвідати їхнє місто, він відправився в сторону Іраку і з самого початку свого руху і до дня мученицької загибелі в своїх висловлюваннях дав зрозуміти супутникам і мусульманам, що моєю метою від цього повстання є заповідь і утримання від поганого і протест проти гніту і невизнання влади насильства і гніту, а також висловлення підтримки Корану, ісламу і пророка исл ма. Нарешті, в результаті цієї витримки і стійкості він, його діти і юнаки з роду Лазні Хашим, які були разом з ним і супроводжували його в Кербелі, були віддані мученицької загибелі омавідамі і послідовниками Язіда. Частина членів його сім’ї потрапила в полон і світ того часу і сьогоднішній світ зрозумів, що в ім’я найвищої божественної мети самопожертву необхідно. Вони своїм вчинком подібно яскравого сонця на небосхилі ісламу навічно залишили свої імена в історії.
Один урок з навчання Хусейна
З того самого часу як Хусейн був відданий мученицької загибелі за віру, його шанувальники і прихильники щорічно влаштовували і влаштовують церемонії вшанування пам’яті про нього і тому, удостоївшись честі відвідати мавзолей його світлості, відновлюють свою пам’ять про Кербелі.
Наші непорочні вожді завжди проявляли зусилля з тим, щоб зберегти навічно пам’ять про Кербелі та багаторазово проводили зібрання в пам’ять про ту трагедію і висловлювалися про користь скорботи і оплакуванні імама Хусейна.
Абу Омара якось сказав: “Одного разу я був у імама Садика. Його світлість наказав прочитати вірші, в яких оплакується і виражається скорботу за імамом Хусейном. Як тільки я почав читати вірші, почувся плач імама Садика. Отже, я читав , а він -плакал і коли я скінчив читати, він висловився з приводу користі скорботи і плачу за імамом Хусейном “.
Так, оплаківаеніе і скорботу за імамом Хусейном і історії події Кербели має багато вельми цінною користі.У той же час слід пам’ятати, що проведення церемоній скорботи і оплакування імама Хусейна і переказування події Кербели має на увазі те, щоб ці церемонії були уроками з вчення побожності і самовідданості за віру, уроком волелюбності і боротьби за честь в істинному розумінні слова, уроком підтримки Корану і священних законів Корану, а не просто безцільне оплакування. Так, справжньою метою від оплакування є збереження вічно живої пам’яті про імама.
Частина з однієї молитви імама Хусейна
“О Господи, зізнаюся в Твоїй єдиності і перераховую Твої блага, хоча і знаю. Що вони не можуть бути перераховані, бо знаю, що Ти дав мені незліченні блага.
Твої блага з моменту мого створення Тобою були зі мною. З самого початку Ти тримав мене далеко від бідності, невігластва, мук, страждань і труднощів і створив для мене всі умови благоденства. Про найкращий з тих. у кого просять допомоги і наймиліший з тих, у кого просять прощення.
Про той, хто знає про заплющені очі і таємних поглядах, про той, від кого можна приховати душевні таємниці, про наімілейшій з милих вітай Мухаммада і рід його. О Боже. я гідний ницості, а Ти можеш тільки прощати і бути милосердним “.
Це була частина молитви імама Хусейна. яку він плачу прочитав в День Арафат в пустелі Арафат тим самим підніс народам світу урок гідності і любові до Бога.