Справжній Завойовник (Богословсько-релігійне дослідження)

«Константинополь неодмінно буде завойований. Той, хто його завоює, стане найкращим командиром, а військо, що його завоює, — найкращою армією», — так повідомляє Пророк Мухаммад.

Цей хадис зафіксований у численних джерелах і визнається достовірним. У рамках цього дослідження ми не будемо детально аналізувати ланцюг передавачів, оскільки хадис належить до категорії «сахіх» і його достовірність загальновизнана. Основна увага буде зосереджена на семантичному та історико-контекстуальному аналізі хадису, оскільки саме некоректне тлумачення цього тексту протягом історії породжувало різні хибні інтерпретації. Варто зазначити, що хадис зафіксований як у сунітських, так і в шиїтських джерелах.

Відомо, що на початку масового проповідування ісламу Пророк Мухаммад направляв листи з запрошенням прийняти іслам правителям великих держав, включно з Єгиптом, Ефіопією, Сасанідською імперією, Бахрейном та Візантійською (Східно-Римською) імперією. Повні тексти цих листів збереглися в історичних джерелах і доступні для вивчення.

Це дослідження зосереджене на Східно-Римській імперії, оскільки хадис безпосередньо стосується її столиці — Константинополя. Військові взаємодії між раннім ісламським халіфатом та Візантією почалися за життя Пророка. Перша велика битва, відома як битва при Муті, завершилася тяжкою поразкою мусульман. Другий військовий похід, при Табуці, не призвів до бойових дій, і війська повернулися під керівництвом Пророка без бою.

У останні роки життя, перебуваючи в стані хвороби, Пророк доручив Усамі ібн Зейду зібрати війська для третього походу проти Візантії на кордонах Медини. Однак мусульмани з різних причин не прибули до призначеного табору, що викликало у Пророка глибоке занепокоєння, яке він відкрито висловлював. Внаслідок цього мусульмани не досягли вирішальної перемоги над Візантією, такої важливої для Пророка, і він помер, не побачивши її.

Аналіз хадису та історичних подій показує, що Пророк надавав особливого значення завоюванню Східно-Римської імперії, особливо її столиці — Константинополя.

Пізніше мусульманські армії здобули низку перемог над Візантією, однак повне завоювання Константинополя за халіфів так і не відбулося; війська доходили до міських стін, але взяти місто не могли. Лише у XV столітті султан Османської імперії Мехмед II остаточно завоював Константинополь, отримавши прізвисько «Фатіх». Згідно з хадисом, Мехмед Фатіх був визнаний «найкращим командиром», а його війська — «найкращою армією».

Слід підкреслити, що хадис і значення завоювання Візантії (Східно-Римської імперії), надане йому Пророком, безумовно мотивували мусульман брати участь у військових діях. Повідомляється, що сам Мехмед Фатіх черпав натхнення з цього хадису.

Однак постає ключове питання: чому Пророк надавав таке велике значення Візантії і що насправді він мав на увазі?

Глибокий аналіз показує, що йшлося не про конкретну територію чи військове завоювання. До того часу ісламський халіфат уже зміцнився, Хіджаз був повністю ісламізований, ісламська громада окріпла, а Візантія не вела активну агресію проти мусульман. Отже, справжнє значення «важливості» Візантії полягало в символічному та стратегічному плані: нові мусульмани не могли повністю усвідомити всі майбутні глобальні події, і релігійні настанови подавалися відповідно до їхнього рівня сприйняття. В ісламі знання та розуміння мають першочергове значення; згідно з релігійними джерелами, у День Суду людина буде спитана відповідно до рівня свого розуміння.

Питання про Візантію також згадується в Корані; існує навіть сура під назвою «Рум» (Візантія). На мою думку, цей хадис пояснює саме те вказування, яке також міститься в Корані. Логічний аналіз підтверджує: мова Пророка не про територіальні завоювання. Мусульмани помилково тлумачили хадис у прямому територіальному сенсі. Територіально більш значущою та небезпечною для халіфату була Сасанідська імперія, однак хадису аналогічної ваги про її завоювання немає.

Насправді термін «Константинополь» у хадисі не означає конкретне місто і не обмежується часовими рамками життя Пророка. Він символізує Захід загалом — Європу, яка з часом стане центром світової цивілізації. У той час найвідомішим містом, здатним символізувати Європу, був Константинополь.

Отже, Пророк вказує на довгострокову долю світу: настане час, коли центр світової цивілізації буде в Європі, і її «завоювання», тобто поширення ісламу, стане величезною подією. Історично Європа з епохи Відродження звільнилася від церковного домінування та досягла видатних успіхів у всіх сферах життя, ставши глобальним центром впливу. Відтоді головною метою світових держав була Європа. Хто встановить вплив у Європі, той фактично керує світом.

У контексті хадису слово «завоювання» слід розуміти не лише як військову дію, а як поширення ісламу серед європейських народів. Хадис вказує на майбутнього рятівника світу, який встановить глобальне правління справедливості — Імама Махді. Його влада, поширившись до Європи, буде глобальною та остаточною.

Ознаки цього процесу спостерігаються і сьогодні: поширення ісламу в Європі, масова міграція мусульман, зростаючий інтерес європейців до ісламу, а також духовні тенденції в постмодерністських течіях. Ці процеси завершаться при справедливому управлінні Імама Махді.

Інформацію про Імама Махді та махдизм можна знайти як у сунітських, так і в шиїтських джерелах. Загалом концепція «Великого Повернення» очікується всіма божественними релігіями. Хадис вказує на це: «найкращий командир» і його «найкраще військо» — це Імам Махді та його прихильники.

Слід підкреслити, що це тлумачення жодним чином не применшує заслуги Мехмеда Фатіха у завоюванні Константинополя. Він і його війська зробили значний внесок у поширення ісламу. Ми лише звертаємо увагу на те, що хадис має глибокий символічний зміст, що стосується Імама Махді та його майбутньої місії.

Намік Бабаханов (теолог)
Баку, квітень 2025 року