Ахлі-бейт

8) Восьмий непорочний і шостий імам Садик

Ім’я його світлості – Джафар, а прізвисько – Садик. Його батьком був імам Мухаммад Бакир, а матір’ю Умм-Фарва, найстриманіша і найбогоязливіша жінка свого часу. Народився його світлість у Медині 17-го числа місяця Рабі аль-авваль в 83-му році хіджри. У тридцятидворічному віці досяг імамату. Все своє благородне життя імам Садик присвятив вихованню тисяч учнів. Він максимально використав обстановку, яка склалася на той час, – ослаблення династії Омейядів і їхнє протистояння з династією Аббасидів – для поширення ісламської просвіти і науки серед мусульман.
Перекази про його світлість залишили близько чотирьох тисяч людей, і деякі з них досягли вищих наукових ступенів.
Одним із них був Джабір бін Хайан, який, за визнанням друзів і недругів, був основоположником науки хімії. Іншим його учнем був Мухаммад бін Мослем, який почув і переповів тисячі переказів про його світлість. Третій його учень – Хішам бін Хакім, видатний вчений свого часу в царині схоластики і переконань.
Один із сахабів його світлості, Муаллі бін Хонейс, розповідає: «Одного вечора, коли дощові хмари затягли небо, його світлість імам Садик вийшов з дому і попрямував у бік альтанки, що іменувалася «Бані Саєде», де спали бідняки і приїжджі. Я пішов слідом за ним. Раптом я помітив, що з рук його світлості випали якісь речі. Я швидко підійшов і привітався. Він сказав: «О Муаллі, збери їх і дай мені». Пошаривши рукою по землі, я знайшов кілька хлібних коржів, зібрав їх у невелику торбину і віддав його світлості. Я попросив дозволу понести торбину, але його світлість відповів, що більш гідний нести її. Коли ми підійшли до альтанки, я побачив кількох сплячих бідняків. Біля подушки кожного з них його світлість поклав по коржу. «Вони ваші шиїти?» – запитав я. «Якби вони були моїми шиїтами, я б дбав про них ще більше», – відповів його світлість».
Справді, однією з місій його світлості Пророка, імама Алі та інших наших духовних провідників було те, що вони завжди дбали про бідних і стражденних і намагалися полегшити їхні тяготи.
У 148 році імам Садик був отруєний за наказом аббасидського халіфа Мансура і помер мученицькою смертю 25-го числа місяця Шаввал у шестидесятип’ятилітньому віці. Він похований на кладовищі Баги поруч зі своїм батьком – імамом Мухаммадом Бакиром, предком – імамом Саджадом і дядьком по батькові – імамом Хасаном. Хай буде мир з ним.
Настанови його світлості перед смертю
Дружина його світлості імама Садика Умм-Хаміде розповідає: «Імам Садик перед смертю відкрив очі і велів зібрати всіх родичів біля його ліжка. Всі з роду Хашимі зібралися навколо нього, і він в їхній присутності сказав: «Заступництва нашого від роду пророчого не отримає той, хто вважатиме молитву справою непотрібною і не приділятиме їй належної уваги».