Світло Корану

Урок третiй

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині) – аят: 75 – 105

75. Невже ви (мусульмани) сподіваєтеся, що вони (іудеї) повірять вам (увірують в те, що говорите ви)?! Серед них були такі групи, які чули слово Аллаха, а потім, після того як зрозуміли його зміст (усвідомивши, що це істина), свідомо спотворили його (спотворювали, змінювали істинний сенс).

76. І коли (іудеї час пророка Ісламу) зустрічали тих, якіувірували, говорили: «Ми увірували». А коли сходилися один з одним наодинці, (одні іншим заперечували і) говорили: «Навіщо ви розповідаєте їм те, що сказав вам Аллах (в Торі щодо ознак останнього Пророка), щоб вони мали це в якості аргументу проти вас перед вашим Господом?! Невже ви не зрозумієте?"

77. Хiба вони не знають, що Аллаху відомо і таємне і явне (iхнє)?!

78. І серед них (юдеїв) є неосвічені (такі, які не вміють ні читати, ні писати), такі, які не знають (свого) Писання, (для них Тора) тільки порожні мрії, і (це -) вони тільки припускають (бо не відають істини).

79. Горе ж (сильне покарання обіцяно) тим, які пишуть Писання (Тору) своїми руками, а потім кажуть: "Це від Аллаха", щоб отримати за це (підробку) мізерну плату (малу ціну). Горе ж їм за те, що переписали їх руки, і горе їм за те, що вони набувають (з цього спотворення вигоду).

80. І (вони) говорять: "Не охопить нас (пекельний) вогонь ні в якому разі, хіба що на лічені дні”. Скажи (їм, о Мухаммед!): "Хіба ви отримали на те обіцянку Аллаха - а слову Своєму Аллах ніколи не змінить, або ж ви говорите на Аллаха те, чого не знаєте?!"

81. Так (охопить вас пекельний вогонь)! Той, хто придбав зло (здійснював погані вчинки) і його оточили власні гріхи (такі люди якщо до смерті не покаяться), то вони мешканці вогню (Пекла), вони в ньому будуть вічно перебувати.

82. А ті, які увірували і творили благе (і робили це тільки заради Аллаха), такі (люди) мешканці Раю, вони в ньому будуть вічно перебувати.

83. І (згадайте,) як ми взяли заповіт (договір) з синами Ісраїля (і цей заповіт полягав у тому, що): "Не будете вклонятися нікому, крім Аллаха, до батьків - благодіяння (робіть добро) і до родичів, і сиріт, і бідняків. Говоріть людям приємне і робіть молитву (намаз), і роздавайте милостиню (закят)”. (Але ви) Потім відвернулися (порушили договір) за винятком небагатьох, і ви відвернулися.

84. І (в той час) ми взяли з вас (о сини Іcраїля) заповіт (про те, що): "Не будете проливати вашої крові (жоден з вас не буде вбивати іншого) і виганяти один одного з ваших жител”. Потім ви визнали (підтвердили цей договір) і самі засвідчили (його).

85. Після ви (знову порушуючи заповіт) вбивали один одного і виганяли одну частину з вас з їх (рідних) жител, об'єднавшись з одними проти інших в гріху і в ворожнечі. А якщо (вони) приходили до вас як полонені, ви викуповували їх (щоб звільнити з полону), але ж вам (з початку) було заборонено (навіть) виганяти їх (з їхніх жител). Хіба ви віруєте в одну частину Писання (Тори) і проявляєте невіру в іншій (її частині)? Нема відплати тому з вас, хто робить це, крім ганьби (і приниження) в цьому світі, а в Судний день вони будуть віддані найбільш жорстокому покаранню! І Аллах не в невіданні щодо ваших вчинків (Він відає про все про те, що ви творите).

86. Вони - ті, які купили (вважали за краще цю) мирське життя (в обмін) на (майбутнє) загробне життя і (з цього) їх страждання не будуть полегшені, і не буде їм надана допомога.

87. І звичайно ж Ми дарували Мусі Писання (Тору) і слідом за ним (Мусою) направляли (до синів Ісраїла інших) посланників. Ми дарували Ісі, синові Марьям, ясні знамення і зміцнили його Святим Духом (ангелом Джібрілом). Але чому ж кожен раз, як до вас приходить посланник (з одкровенням від Аллаха) з тим, що не до душі вам, ви звеличувались (проявляєте зарозумілість), одних відкидаєте, а інших вбиваєте?

88. І сказали (вони): "Серця наші покриті (недоступні для віри і через це істина не доходить до нас)”. Але ні, прокляв їх Аллах (позбавив їх Свого милосердя) за невіру, (тому що) мало вони вірують!

89. А коли прийшло до них (ще одне) Писання (Коран) від Аллаха, що підтверджує (істинність) того (Тори), що з ними (було), - адже раніше вони просили допомоги (у Аллаха) для перемоги над невірними (з останнім посланником, що приносить Писання), - так, коли прийшло до них те, що знали (заздалегідь і чекали), вони (іудеї) відкинули його. Так буде прокляття Аллаха над невірними!

90. Незначна плата, за яку продали вони (іудеї часу Пророка Ісламу) свої душі (самих себе), відкинувши послане Аллахом, заздрячи тому, що Аллах посилає Свою милість (Писання - Коран) тому зі Своїх рабів, кому забажає. І накликали вони на себе гнів (Аллаха). Воістину, для невірних (приготовлене) принизливе покарання.

91. А коли їм говорять: "Повірте в те, що послав Аллах (в Корані)," вони говорять: "Ми віримо в те, що було послано нам (в Торі)," і не вірять в те, що (було послано) за цим (за Торою), хоча це (Коран) істина, що підтверджує те, що вже з ними. Скажи (їм): "Якщо ви віряни (якщо вірите в Тору) чому ж тоді ви раніше вбивали пророків Аллаха?"

92. Звичайно ж Муса прийшов до вас з ясними знаменнями, але після цього (в його відсутність) ви взяли тільця (і стали поклонятися йому) і ви нечестивці (несправедливі).

93. І (згадайте) як Ми взяли (Аллах взяв) з вас (з синів Ізраїля) обіцянку і (в знак сили Божої) спорудили над вами (гору) Тур (і сказали): "Тримайтеся міцно за те (Тору), що дарував вам (Аллах) і слухайте”. Вони сказали: «Ми почули і не підкоряємося». Серця їх ввібрали (любов) до бичка. Скажи (їм, о Мухаммед): (Зізнайтеся ви іудеї) Погано те, що наказує вам ваша віра, якщо ви (взагалі) є вірянами”.

94. Скажи: "Якщо майбутнє життя (Рай), що у Аллаха, призначене тільки для вас (так як ви в це вірите), а не для інших людей, то побажайте ж (для себе) смерті (яка приведе вас в Рай) якщо ви правдиві”.

95. Але вони ніколи не побажають її (смерті) через те, що творили власними руками (знають що згрішили і не потраплять в Рай). Аллах відає про неправедних (несправедливих).

96. Звичайно ж, ти (о Пророк) знайдеш (побачиш), що вони самі прагнуть люди до (цього мирського) життя і навіть (більше) ніж ті, які стали багатобожниками (навіть більше ніж багатобожники, які не вірять в Рай). Хотів (бажав) б кожен з них, щоб йому дано було життя в тисячу років, але не віддалить його від покарання (в Пеклі) те, що йому буде дане довге життя, адже Аллах бачить, що вони творять!

97. Скажи (о Пророк, іудеям, які говорять що Джібріль наш ворог і тому ми не віримо в твоє пророцтво): "Хто ворог (ангелу) Джибрілю (той є ворогом Аллаха, тому що), воістину він (ангел Джібріль) з дозволу Аллаха звів його (Коран) у твоє серце на підтвердження істинності того, що вже було послано до нього (до Корану), як прямий шлях і добра звістка вірянам”.

98. Хто є ворогом Аллаха, і Його ангелів, і Його посланників, і (також двох ангелів) Джибріля, і Мікаіля (хто вважає ворогом хоча б одного з усіх, хто був перерахований, стає невірним і нехай знає, що) воістину Аллах - ворог невірним!

99. Звичайно ж Ми послали тобі (о Пророк) ясні знамення (аяти Корану), а відкидають їх (і не вірять в них) тільки нечестивці.

100. А чому кожен раз, як вони (сини Іcраїля) укладають договір (з Аллахом або його посланцями), частина з них (деякі з юдеїв) відкидає його (договір і не виконують свої домовленості)? Так, більшість з них не вірить!

101. І коли приходив до них (іудеїв) посланник від Аллаха (пророк Мухаммед з Кораном), підтверджуючи істинність того (Тору), що з ними, частина з тих (- іудейські вчені), кому даровано було Писання (- наука Тори), відкидали писання Аллаха за свої спини (відмовлялись вiд писання Аллаха), як ніби-то вони не знають (про що йде мова і що в Торі написано, що Мухаммад, дійсно, - посланник Аллаха).

102. І пішли вони (ті іудеї, які відкинули Тору) за тим, що читали шайтани (невірні джини, які підкорялись Іблісу) під час царювання (пророка) Сулеймана. Але звичайно (пророк) Сулейман не був невірним (він ніколи не займався чаклунством і заклинаннями як на нього намовляли), а шайтани (самі) були невірними, навчаючи людей чаклунству. І (іудеї також ще пішли за тим), що було послано двом ангелам у Вавилоні, Харуту та Маруту. Але вони обидва (ті два ангела) не вчили нікого, поки не говорили: "Воістину, ми - спокуса, не ставай же невірним (вивчаючи чаклунство, заклинання і підкоряючись шайтанам)!" І (вони) вчилися від них, (вони навчалися у тих двох ангелів, але використовували ці знання на неправильному шляху-) як розлучити чоловіка з дружиною. Але вони (чаклуни) не зможуть зашкодити цим нікому без дозволу Аллаха (на це). І навчалися вони тому, що завдавало шкоди їм (самим же) і не приносило користі їм. І вони знали, що той, хто купував (вибирав) це (чаклунство), немає йому в Вічному житті ніякої частки (блага). Звичайно ж, як погано те (чаклунство), за що вони продали свої душі, якби вони знали!

103. А якби вони (істинно) увірували б (в Аллаха) і були б богобоязливі, то нагорода від Аллаха (була б для них) краще, якби вони знали.

104. O ті, які увірували! Не кажіть (посланнику Аллаха): "Подбай про нас," а говоріть: "Подивися на нас!" (Коли на нього вважаєте), і слухайтесь (того, що велів вам Аллах). А для невірних (які знущаються над пророком) - покарання болісне!

105. Не хотіли б ті з людей Писання які не вірують і багатобожники (через заздрість свою і ненависть), щоб вам посилалося благо (одкровення, знання, допомога) від вашого Господа. А Аллах відзначає Своєю милістю, кого забажає, адже Аллах володар великої щедрості (великої милості).

Автор перекладу з арабської мови та коментарі аятам:

теолог Намік Бабаханов