Вночі 9 листопада завершилися 30-річна Карабахська війна. Через два дні після офіційного звільнення від окупації Шуші, ключового міста в Нагірному Карабасі, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про виконання всіх вимог, які висував Азербайджан для припинення бойових дій і повернення до мирного врегулювання нагірно-карабахського конфлікту. Вірменія капітулювала і погодилася на виведення військ з решти захопленими Кельбаджарський, Агдамського і Лачинського районів.
Війна завершилася при посередництві Російської Федерації: цієї ж ночі, незабаром після оголошення капітуляції Пашіняном президент Володимир Путін озвучив післявоєнні умови життя на Південному Кавказі: з півночі вівторка 10 листопада азербайджанські й вірменські війська зупиняються на поточних позиціях, на лінію їхнього зіткнення і вздовж коридору сполучення між Вірменією і Ханкенді вводяться російські миротворці, відбувається обмін військовополоненими й тілами загиблих. Біженці та внутрішньо переміщені особи повертаються на все звільнені та все ще окуповані ВС Вірменії території під контролем ООН, всі кордони розблокуються за сприяння російських прикордонників.
Згідно з підписаним Володимиром Путіним, президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і Ніколом Пашіняном документу про припинення Карабахської війни, Вірменія зобов'язується вивести війська з Кельбаджарський району до 15 листопада (тобто до кінця цього тижня), з Агдамського району та частини Газахского району - до 20 листопада, а з Лачинського району, за винятком транспортного коридору до Ханкенді - до 1 грудня. Крім того, Єреван зобов'язується надати транспортний коридор для повідомлення західних районів Азербайджану з Нахчиванської Автономною Республікою, на цій ділянці будуть побудовані сучасні траси.
Контингент російських миротворців в Нагірному Карабасі й вздовж Лачинського коридору складе 1 960 військових, 90 БМП і 380 автомобілів. Також буде створено миротворчий центр по контролю за припиненням вогню. Перші миротворці вже о 7:00 за московським часом почали прибувати на місце несення служби.
Таким чином, азербайджанська армія контролює зараз панівну висоту - Шушу - поруч з Ханкенді й всі ключові позиції по новій лінії зіткнення військ. П'ятикілометровий коридор в Лачине не дозволить ідеологам окупації Карабаху непомітно накачувати Ханкенді зброєю і солдатами, вся активність Вірменії в Карабасі буде тепер під повним контролем Азербайджану за участю російських миротворців.
Мирний процес врегулювання нагірно-карабахського конфлікту відтепер буде неможливо зупинити, і йти він буде в тому ж річище територіальної цілісності Азербайджану. Причому вірменська сторона, програвши на полі бою, вже не зможе затягувати переговори до нескінченності: у країни-агресора більше немає ніяких ресурсів для продовження війни, і сенсу в війні теж більше немає. Війна завершена, настав час для відновлення зруйнованих окупацією територій, повернення вигнаних зі своїх будинків людей і мирного життя.
