Мешканці табору під Кокс-Базаром, який вважається найбільшим табором біженців у світі, змушені жити у нестерпних умовах. У мешканців центру обмежений доступ до продовольства та питної води. Сотні тисяч біженців у Кокс-Базарі живуть у бамбукових хатинах на кількох квадратних метрах.
У ситуації, що склалася, найбільше страждають жінки та діти, які складають значну частину біженців-рохінья в Бангладеш. Їхні обличчя говорять про відчай, безпорадність і тугу рідною землею. Діти, що опинилися тут, позбавлені можливості здобувати освіту - одне з основних прав людини.
За даними ООН, після серпня 2017 року кількість араканських біженців, які знайшли притулок у Бангладеш, перевищила 900 тис. Станом на жовтень 2021 року у таборах біженців у Кокс-Базарі налічується 907 776 біженців.
Атаки на мусульман у провінції Аракан на півночі М'янми посилилися 25 серпня 2017 року і робляться під приводом «боротьби зі озброєними бойовиками».
Починаючи з 1970-х років, мусульмани-рохінья в М'янмі піддаються систематичним нападкам та етнічним чисткам. 80 відсотків мусульман М'янми, чисельність яких сягає двох мільйонів, знайшли притулок у сусідніх країнах. Більшість із них оселилася в таборах для біженців у Кокс-Базарі.
