«Ахлі-бейт» центр ісламської культури
в Україні та Східній Європі - ahlibeyt.org

Укр Рус

Світло Корану

1.
Урок перший

1.Відкриваюча («Аль-Фатиха», послана в Мецці, 7 аятов)

1. В ім'я Аллаха Милостивого, Милосердного.

2. (Вся) Хвала Аллаху - Господу світів,

3. Милостивому (до всіх в цьому світі), Милосердному (...

Детальніше

×

Урок перший

1.Відкриваюча («Аль-Фатиха», послана в Мецці, 7 аятов)

1. В ім'я Аллаха Милостивого, Милосердного.

2. (Вся) Хвала Аллаху - Господу світів,

3. Милостивому (до всіх в цьому світі), Милосердному (до вірян в іншому світі),

4. Володарю дня Суду (Відплати).

5. Тiльки Тобі (Одному) ми поклоняємося і тiльки до Тебе (Одного) звертаємося за допомогою.

6. Веди (Ти) нас прямим шляхом,

7. шляхом тих, кого (Ти) облагодіяв, не тих, які підпали під (Твій) гнів і не (шляхом) заблукалих.

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині, 286 аятов) – аят: 1- 43

1. В ім'я Аллаха Милостивого, Милосердного. Аліф, лам, мім.

2. Це Писання (Коран), в якому немає сумніву, (і безсумнівно) прямий шлях для богобоязливих,

3. які вірують в таємне (вірять в Аллаха і в те, що Він повідомив) i (завжди) вершать молитовний обряд (намаз) i роздають милостиню (закят) з того, що ми визначили їм на спадок,

4. I які вірують в послане тобі (о Мухаммед) і послане до тебе (в книги, які були послані колишнім пророкам), і переконані, що є (існує) майбутнє життя.

5. Вони слідують прямим шляхом, вказаним Господом, і знайдуть вони блаженство (в цьому i в iншому свiтi).

6. (О Мухаммед!) Воістину, ті, які не увірували, все одно їм, вмовляв (попереджав) ти їх, чи не вмовляв - (вони) не увірують.

7. Аллах запечатав їх серця і слух, а на очах у них – покривало (вони відвернулися від істини, коли вона стала для них ясною), і приготовлене їм велике покарання (в Пеклi).

8. I cеред людей є такі, які кажуть: "Ми увірували в Аллаха і в Судний день”. Але вони - невірні (вони лицеміри - зовні віряни, а в своїй душі невірні).

9. Вони (намагаються) обдурити Аллаха і тих, хто увірував, але обманюють лише самих себе, i не усвiдомлюють цього.

10. В їхніх серцях (душах) хвороба (сумнів), так посилить Аллах їхню хворобу! Їм приготоване болісне покарання за те, що вони брехали.

11. Коли ж їм кажуть: "Не чиніть безчестя (безлад) на землі!" - вони відповідають: "Ми творимо тільки добрі справи”. (Вони вважають свої проступки правильними.)

12. Щоб ти певно знав, повідомляємо, що воістину вони-то і є нечестивці ( які поширюють нечестя), але самі не усвiдомлюють (цього).

13. А коли ж їм кажуть: "Увіруйте, подібно до того як увірували (інші) люди (як сподвижники Пророка)," - вони відповідають: "Невже ми увіруємо, як увірували дурні?" Щоб ти певно знав, повідомляємо,що вони то і є дурні, але не відають про це.

14. I коли вони зустрічають тих, хто увірував, то кажуть: "Ми увірували”. Коли ж залишаються наодинці зі своїми шайтанами (друзями), вони кажуть: "Воістину, ми з вами, воістину, ми тільки знущаємося (над вірянами)”.

15. Аллах познущається над ними (в день Суду) і (поки Він лише) дає їм відстрочку (в цьому світі) на їхнє беззаконня, в якому вони бредуть наосліп.

16. Вони - ті, які ціною істинного шляху купили оману. Але угода не принесла їм прибутку (так як вони нічого не придбали), і не зараховані вони до тих, хто йде шляхом прямим.

17. За прикладом вони подібні до того, хто (в темній ночі) запалив вогонь, а коли (вогонь) освітив все, що навколо нього, Аллах забрав їхнє світло і залишив їх у (непроглядному) мороці, так що вони не бачать.

18. Глухі, німі, сліпі, не повернуться вони (на прямий шлях).

19. Або ж подібні вони (тим, що опинилися під) дощовою хмарою, що в небі. Несе вона морок, грім і блискавку, вони ж в смертельному страху, вiд ударiв блискавок, затикають пальцями вуха (побоюючись смерті). Але Аллах обіймає (Своєю могутністю) невірних.

20. Вони майже сліпнуть від блискавки (вони мало не сліпнуть від її яскравого блиску). Коли вона спалахне, вони пускаються в шлях при її світлі і коли ж покриє їх морок, вони зупиняються. Якби Аллах забажав, Він позбавив би їх слуху і зору: воістину, Аллах владний над усім сущим (Він може все).

21. О люди! Поклоняйтеся вашому Господу (виконуйте Його волю), який створив (з небуття) вас і тих, хто жив до вас, і тоді є надiя що будете богобоязливі.

22. (Поклоняйтеся Господу,) Він Той, хто зробив землю килимом вашим, а небо - дахом вашим i який звів з неба воду (дощів), і виплекав на землі плоди для вашого прожитку. Не рівняйте (нікого не порівнюйте) з Аллахом, адже вам відомо (що вони не рівні).

23. А якщо ж ви сумніваєтеся в (істинності) того, що Ми послали рабу Нашому (Мухаммеду), то явіть суру, рівну (сурі Корану), і покличте (на допомогу) своїх свідків, крім Аллаха, якщо ви правдиві.

24. Якщо ж ви цього не зробите – але ж ви ніколи цього не зробите, - то бійтеся пекельного вогню, в якому горять (паливом якого будуть) люди і камені, (який) приготовлений невірним.

25. Обрадуй (о Мухаммед) тих, які увірували і вершили добрі справи: адже їм приготовлені райські сади, де внизу (дерев) течуть рiки. Кожен раз, коли там подають мешканцям плоди для прожитку, вони кажуть: "Це те ж саме, що було нам даровано раніше (в колишньому світі)”. А (насправді) їм дають таке, подобу чого вони куштували (в колишньому світі). B тих садах їм будуть надані пречисті подружжя, i будуть вони перебувати так вічно (не помруть і не вийдуть звідти).

26. Воістину, Аллах не бентежиться приводити в приклад комара, і (навіть) приклад, що перевершує цей (Аллах може привести в приклад навіть те, що менше, ніж комар), i ті, які увірували, розуміють, що це (приклад) - істина, послана їх Господом. Ті ж, які не увірували, скажуть: "Чого хотів Аллах, наводячи цей приклад?" (А того, що цим Аллах випробовує їх,) Ним Він багатьох вводить в оману, а багатьох веде прямим шляхом. Але Він вводить в оману тільки нечестивців,

27. які порушують завіт (договiр) з Аллахом, після того як уклали його, розривають те, що Аллах велів з'єднати, і вершать нечестя на землі. Вони будуть в збитку (в цьому світі і у вічному житті).

28. Як ви не віруєте в Аллаха? Ви були мерцями (до цього життя) і Він оживив вас (привів в цей світ). Потім Він (знову) умертвить вас, знову оживить (в День Воскресіння), а потім ви будете повернуті до Нього.

29. Він (Аллах) - Той, хто створив для вас все, що на землі, потім взявся за (створення) неба і додав йому форму (зробив у вигляді) семи небес, і (тільки) Йому відомо все суще.

30. І сказав твій Господь ангелам: "Я поставлю на землі намісника". Вони (ангели) сказали: "Поставиш Ти на землі того, хто буде грішити і проливати кров (проявляючи несправедливість і тиранію), тоді як ми прославляємо Тебе хвалою і святимо Тебе?" Аллах сказав: "Воістину, Я відаю про те, що вам невідомо".

31. І (Аллах) навчив Адама всім іменам, потім запропонував їх ангелам і сказав: "Повідомте мені (роз'ясніть суть) цих імен, якщо ви правдиві”.

32. (Ангели) Сказали: "Хвала тобі (о Аллах)! Ми знаємо тільки те, чому Ти нас навчив (немає у нас знання крім цього). Воістину, Ти – все знаєш, мудрий”.

33. Аллах сказав: "О Адам! Повідом їм (роз'ясни ангелам суть) імена їх". Коли (Адам) повідомив їм (роз'яснив ангелам суть) іменa їх, Аллах сказав: "Хіба Я не говорив вам, що знаю таємне на небесах і на землі, і знаю, що ви робите явно і що ви приховуєте?"

32. І тоді Ми сказали ангелам: "Поспадайте ниць (зробите саджду) перед Адамом». Всі впали ниць (перед Адамом), крім Ібліса (який) відмовився (впасти ниць), загордився і став невірним (через непослух Аллаху).

35. Ми сказали: "О Адам! Поселіться ти і твоя дружина (Єва) в раю (райському саду), їжте там досхочу, де б (чого б) вам не захотілося, але не наближайтеся ось до цього дерева, а не те опинитеся в числі неправедних”.

36. І шайтан (Ібліс) ввів їх в оману вони спіткнулися об нього (дерево) і вивів (цей вчинок) їх двох звідти, де вони були. Ми сказали: "Спустіться (на Землю ви - Адам, Єва, Ібліс) будучи, ворогами один одному! Земля нехай стане вам тимчасовим місцеперебуванням, і від неї ви будете отримувати необхідне для життя”.

37. Потiм Адам прийняв слова від свого Господа (покаявся), і Він прийняв його покаяння. Воістину, Він - приймає покаяння (пробачає), Милосердний.

38. (Так,) Ми сказали: "Спустіться (на Землю) звідти (з Раю) всі". А якщо до вас з'явиться від Мене провідник на прямий шлях (пророки, небесні книги), то тим, хто послідує за Моїм прямим шляхом, їм нічого боятися i вони не зазнають горя.

39. А ті, які не увірували і заперечували Наші знамення, вони - мешканці вогню (будуть горіти в пеклі), вони (будуть) в ньому вічно перебувати.

40. О сини Іcраїля (пророка Якуба)! Пам'ятайте милість, яку Я надав вам (наскільки вона велика) і будьте вірні завіту, який ви Мені дали і Я буду вірний завіту, даному вам, i тільки Мене (Аллаха) бійтеся.

41. І повірте в те (Коран), що послав (Я своєму посланнику Мухаммеду) на підтвердження того (Тори), що є у вас, і не відкиньте це (Коран) першим. Не продавайте Мої знамення за мізерну ціну і тільки Мене бійтеся.

42. І не наділяйте (не змішуйте) істину брехнею, не приховуйте істину, тоді як ви знаєте (це).

43. (Станьте покірними Аллаху) І Здійснюйте молитву (намаз), давайте милостиню (закят) і робіть поясний уклін (рук'у) з тими, хто молиться.

Автор перекладу з арабської мови та коментарі аятам:
теолог Намік Бабаханов

2.
Урок другий

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині) – аят: 44 – 74

44. Невже ви станете закликати людей до чесноти (вчинення праведних справ) і забувати (умовляти) самих себе, в той час як ви читаєте Писання? Невже ж ви не зрозумієте?

45. І (в кожні...

Детальніше

×

Урок другий

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині) – аят: 44 – 74

44. Невже ви станете закликати людей до чесноти (вчинення праведних справ) і забувати (умовляти) самих себе, в той час як ви читаєте Писання? Невже ж ви не зрозумієте?

45. І (в кожній вашій справі) зверніться за допомогою до терпіння і молитви (намазу). Воістину, молитва (намаз) - велика тягота (для всіх), крім смиренних,

46. (а смиренні) це ті, які знають, що (обов'язково) постануть перед Господом своїм і що (без сумніву) до Нього повернуться вони (в Судний день).

47. О сини Іcраїля! Пам'ятайте милість, яку Я (Аллах) надав вам, (а також про те, що) Я надав вам перевагу перед іншими народами світу (які жили в ваш час).

48. I бійтеся дня (дня Суду), коли жодна людина не прийме покарання за іншу і нікому з людей не буде дозволено заступництво (іншого) і не буде взято з неї викупу (не можна буде відкупитися від скоєних гріхів), і не буде їм надано допомогу.

49. І (згадайте) як Ми врятували вас від поплічників Фірауна (Фараона). Вони піддавали вас найгіршому покаранню, вбивали (відрізали голови) ваших синів і залишали в живих ваших жінок. У цьому для вас - велике випробування від вашого Господа.

50. І (згадайте,) як Ми розділили заради вас море, і врятували вас, і втопили поплічників Фірауна (які гналися за вами), а ви дивилися (як їх спіткала загибель).

51. І (згадайте,) як Ми покликали (до Себе) Мусу (Мойсея) на сорок ночей (щоб послати Тору), як ви після його (відходу) стали поклонятися тільцю, та ви були нечестиві.

52. А потім після всього, (що відбулося) Ми пробачили вас, сподіваючись, що ви будете вдячними (за даровані Аллахом блага).

53. І (ще згадайте,) як Ми дарували Мусі Писання (Тору) і розрізнення (знамення, щоб розрізняти істину від брехні), сподіваючись, що ви підете прямим шляхом.

54. І (згадайте,) як сказав Муса своєму народу: "О народе мій! Ви самим собі заподіяли несправедливість, (для поклоніння) взявши собі тільця (поклонившись тільцю). Покайтеся ж перед Творцем і убийте самих себе (боріться самі зі своїми незаконними пристрастями і бажаннями). Це найкраще для вас перед Творцем і Він пробачить вас, воістину, Він - прощає, Милосердний”.

55. І (згадайте) як ви сказали: "О Муса! Ми не станемо вірити тобі, поки не побачимо Аллаха відкрито (на власні очі)”. І вас вразила блискавка (вогонь з неба), і ви побачили це на власні очі (і ви загинули).

56. Потім Ми повернули вас до життя після вашої смерті (від удару блискавки), може бути, ви будете вдячні (Аллаху).

57. Ми осяяли вас хмарою і послали вам манну (щось подібне меду) і перепелів (з наказом): "Харчуйтеся благами, які Ми дарували вам”. (Але сини Ісраїля не послухалися Нас) і (цим самим) не нам вони заподіяли несправедливість (шкоду), вчиняли несправедливо по відношенню до себе (нашкодили самим собі).

58. І (згадайте) як Ми сказали: "Увійдіть у це селище (Уршалім - Єрусалим) і їжте досхочу, де б ви не захотіли”. Увійдіть в (його) ворота, схиляючись (голову) і скажіть: "Прости (нам наші гріхи)”. Ми пробачимо ваші гріхи і помножимо (блага, збільшимо нагороду) тим, хто творить добро.

59. А несправедливі (зрадливі) заповідане їм слово (Боже) замінили іншим, ніж їм було сказано і Ми послали на несправедливих (беззаконників) з небес покарання (кару) за те, що вони творили нечестя.

60. І (згадайте), коли Муса попросив води для свого народу, то Ми сказали: "Вдар своїм посохом об скелю”. І (вдарив Муса,) забили з неї дванадцять ключів (по числу колін нащадків Іcраїля), кожне плем'я знало, де йому пити воду. (І було їм сказано): "Їжте і пийте з того, що дарував вам Аллах на спадок, і не творіть на землі нечестя”.

61. І (згадайте) як ви сказали: "О Муса! Ми не можемо терпіти одну їжу (їсти є одне і те ж). Помолися за нас (звернися з благанням заради нас) твоєму Господу, щоб Він зростив для нас з того, що росте на землі зелень, огірок, часник, сочевицю, цибулю". (Муса) сказав: «Невже ви просите замінити тим, що нижче, те, що краще? (Тоді) Спустіться в місто, там і знайдете те, що ви просите. "І вони (сини Ісраїля) відчули приниження, бідність і гнів Аллаха за те, що вони спростовували знамення Аллаха і вбивали неправедним шляхом пророків (без причини вбивали посланників Аллаха), за те, що не послухалися (Аллаха) і переступили (Божий) закон.

62. Воістину, вірянам (з громади пророка Мухаммеда), а також іудеям, християнам і сабеям (послідовники пророка Ях'ї) - хто увірував (всім тим хто увірував істинно) в Аллаха і в Судний день, і творив добро, їм (приготовлено) відплату їх у Господа їх і нічого їм боятися, і не пізнають вони горя (суму).

63. І (згадайте) як Ми взяли з вас обіцянку і (в знак сили Божої) спорудили над вами (гору) Тур (і сказали): "Тримайтеся міцно за те (Тору), що дарував вам (Аллах), пам'ятайте те, що міститься в дарованому (Книзі), і тоді, можливо, ви будете богобоязливі”.

64. (Але) Після цього ви відвернулися (від Аллаха) i якби не добра воля Аллаха до вас, і не милосердя Його (те, що Він дав вам можливість покаяння), ви неодмінно виявилися б у числі потерпілих збиток.

65. Ви, звичайно, знали тих з вас, які порушили суботу (заборону - Господь не дозволяв ловити рибу в той день). Ми ж (в покарання) сказали їм: "Будьте нікчемними мавпами".

66. І Ми зробили це (покарання) наочним прикладом для сучасників і майбутніх поколінь і повчанням (умовлянням) для богобоязливих (які остерігаються покарання Аллаха).

67. І (згадайте) як Муса сказав своєму народу: «Воістину, Аллах велить вам принести в жертву корову”. Вони сказали: "Ти насміхаєшся над нами?" Він (Муса) сказав: "Я сподіваюся ( і звертаюся за захистом) на Аллаха, щоб не опинитися невігласом".

68. (Хоча і ясно було веління Аллаха але) Вони (все ж) сказали: "Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, яка вона”. Він (Муса) сказав: "Він (Аллах) каже, що вона (корова) не стара і не теличка, щось середнє між тим і іншим, робіть же так, як вам наказано”.

69. Вони (знову проявили завзятість і) сказали: "Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, якої вона масті”. Він (Муса) сказав: "Воістину, Він (Аллах) каже, що це жовта корова, світлий колір її (без будь-яких плям) радує тих, хто дивиться на неї”.

70. Вони (вже втретє проявили завзятість і) сказали: "Поклич до нас твого Господа, щоб Він пояснив нам, яка ж вона, адже для нас (питання щодо ) цієї корови залишилося сумнівним. І тоді ми (будемо шукати ту корову, яку заколемо, після цього), якщо зволить Аллах неодмінно будемо на вірному шляху”.

71. Він (Муса) сказав: "Воістину, Він (Аллах) каже, що вона - корова, що не привчена орати землю і не зрошує рілля (не крутить зрошувальне колесо), здорова (без вад) і без відмітини (нема плями іншого кольору) на ній". Вони сказали:" Тепер ти доставив істину" і (нарешті) закололи її (корову), але ж були близькі до того, щоб не зробити цього.

72. І (згадайте,) як ви вбили людину і сперечалися з цього приводу (щодо вбивці). Але Аллах розкриває те, що ви приховуєте.

73. І (ось) Ми сказали: "Доторкніться до нього (небіжчика) будь-якою частиною від неї" (від закланої корови, щоб після удару по ньому, ожив і повідомив ім'я вбивці). Так відроджує Аллах мертвих і являє вам Свої знамення, можливо, ви зрозумієте.

74. Потім після того, (як Аллах показав вам чудеса) ваші серця зачерствіли і стали як камінь і навіть ще жорсткіше. І, воістину, (в каменях є благо на відміну від суворих сердець, наприклад,) є камені, з яких б'ють джерела, є такі, які розколюються і звідти виходить вода, і є такі, які падають від страху перед Аллахом. І Аллах не в невіданні щодо ваших вчинків (Він відає про все про те, що ви творите).

Переклад з арабської та всі коментарі:
Намік Бабаханов (теолог)

3.
Урок третiй

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині) – аят: 75 – 105

75. Невже ви (мусульмани) сподіваєтеся, що вони (іудеї) повірять вам (увірують в те, що говорите ви)?! Серед них були такі групи, які чули слово Аллаха, а потім, після того як зрозуміли його зміст (усвідомивши, що це істина),...

Детальніше

×

Урок третiй

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині) – аят: 75 – 105

75. Невже ви (мусульмани) сподіваєтеся, що вони (іудеї) повірять вам (увірують в те, що говорите ви)?! Серед них були такі групи, які чули слово Аллаха, а потім, після того як зрозуміли його зміст (усвідомивши, що це істина), свідомо спотворили його (спотворювали, змінювали істинний сенс).

76. І коли (іудеї час пророка Ісламу) зустрічали тих, якіувірували, говорили: «Ми увірували». А коли сходилися один з одним наодинці, (одні іншим заперечували і) говорили: «Навіщо ви розповідаєте їм те, що сказав вам Аллах (в Торі щодо ознак останнього Пророка), щоб вони мали це в якості аргументу проти вас перед вашим Господом?! Невже ви не зрозумієте?"

77. Хiба вони не знають, що Аллаху відомо і таємне і явне (iхнє)?!

78. І серед них (юдеїв) є неосвічені (такі, які не вміють ні читати, ні писати), такі, які не знають (свого) Писання, (для них Тора) тільки порожні мрії, і (це -) вони тільки припускають (бо не відають істини).

79. Горе ж (сильне покарання обіцяно) тим, які пишуть Писання (Тору) своїми руками, а потім кажуть: "Це від Аллаха", щоб отримати за це (підробку) мізерну плату (малу ціну). Горе ж їм за те, що переписали їх руки, і горе їм за те, що вони набувають (з цього спотворення вигоду).

80. І (вони) говорять: "Не охопить нас (пекельний) вогонь ні в якому разі, хіба що на лічені дні”. Скажи (їм, о Мухаммед!): "Хіба ви отримали на те обіцянку Аллаха - а слову Своєму Аллах ніколи не змінить, або ж ви говорите на Аллаха те, чого не знаєте?!"

81. Так (охопить вас пекельний вогонь)! Той, хто придбав зло (здійснював погані вчинки) і його оточили власні гріхи (такі люди якщо до смерті не покаяться), то вони мешканці вогню (Пекла), вони в ньому будуть вічно перебувати.

82. А ті, які увірували і творили благе (і робили це тільки заради Аллаха), такі (люди) мешканці Раю, вони в ньому будуть вічно перебувати.

83. І (згадайте,) як ми взяли заповіт (договір) з синами Ісраїля (і цей заповіт полягав у тому, що): "Не будете вклонятися нікому, крім Аллаха, до батьків - благодіяння (робіть добро) і до родичів, і сиріт, і бідняків. Говоріть людям приємне і робіть молитву (намаз), і роздавайте милостиню (закят)”. (Але ви) Потім відвернулися (порушили договір) за винятком небагатьох, і ви відвернулися.

84. І (в той час) ми взяли з вас (о сини Іcраїля) заповіт (про те, що): "Не будете проливати вашої крові (жоден з вас не буде вбивати іншого) і виганяти один одного з ваших жител”. Потім ви визнали (підтвердили цей договір) і самі засвідчили (його).

85. Після ви (знову порушуючи заповіт) вбивали один одного і виганяли одну частину з вас з їх (рідних) жител, об'єднавшись з одними проти інших в гріху і в ворожнечі. А якщо (вони) приходили до вас як полонені, ви викуповували їх (щоб звільнити з полону), але ж вам (з початку) було заборонено (навіть) виганяти їх (з їхніх жител). Хіба ви віруєте в одну частину Писання (Тори) і проявляєте невіру в іншій (її частині)? Нема відплати тому з вас, хто робить це, крім ганьби (і приниження) в цьому світі, а в Судний день вони будуть віддані найбільш жорстокому покаранню! І Аллах не в невіданні щодо ваших вчинків (Він відає про все про те, що ви творите).

86. Вони - ті, які купили (вважали за краще цю) мирське життя (в обмін) на (майбутнє) загробне життя і (з цього) їх страждання не будуть полегшені, і не буде їм надана допомога.

87. І звичайно ж Ми дарували Мусі Писання (Тору) і слідом за ним (Мусою) направляли (до синів Ісраїла інших) посланників. Ми дарували Ісі, синові Марьям, ясні знамення і зміцнили його Святим Духом (ангелом Джібрілом). Але чому ж кожен раз, як до вас приходить посланник (з одкровенням від Аллаха) з тим, що не до душі вам, ви звеличувались (проявляєте зарозумілість), одних відкидаєте, а інших вбиваєте?

88. І сказали (вони): "Серця наші покриті (недоступні для віри і через це істина не доходить до нас)”. Але ні, прокляв їх Аллах (позбавив їх Свого милосердя) за невіру, (тому що) мало вони вірують!

89. А коли прийшло до них (ще одне) Писання (Коран) від Аллаха, що підтверджує (істинність) того (Тори), що з ними (було), - адже раніше вони просили допомоги (у Аллаха) для перемоги над невірними (з останнім посланником, що приносить Писання), - так, коли прийшло до них те, що знали (заздалегідь і чекали), вони (іудеї) відкинули його. Так буде прокляття Аллаха над невірними!

90. Незначна плата, за яку продали вони (іудеї часу Пророка Ісламу) свої душі (самих себе), відкинувши послане Аллахом, заздрячи тому, що Аллах посилає Свою милість (Писання - Коран) тому зі Своїх рабів, кому забажає. І накликали вони на себе гнів (Аллаха). Воістину, для невірних (приготовлене) принизливе покарання.

91. А коли їм говорять: "Повірте в те, що послав Аллах (в Корані)," вони говорять: "Ми віримо в те, що було послано нам (в Торі)," і не вірять в те, що (було послано) за цим (за Торою), хоча це (Коран) істина, що підтверджує те, що вже з ними. Скажи (їм): "Якщо ви віряни (якщо вірите в Тору) чому ж тоді ви раніше вбивали пророків Аллаха?"

92. Звичайно ж Муса прийшов до вас з ясними знаменнями, але після цього (в його відсутність) ви взяли тільця (і стали поклонятися йому) і ви нечестивці (несправедливі).

93. І (згадайте) як Ми взяли (Аллах взяв) з вас (з синів Ізраїля) обіцянку і (в знак сили Божої) спорудили над вами (гору) Тур (і сказали): "Тримайтеся міцно за те (Тору), що дарував вам (Аллах) і слухайте”. Вони сказали: «Ми почули і не підкоряємося». Серця їх ввібрали (любов) до бичка. Скажи (їм, о Мухаммед): (Зізнайтеся ви іудеї) Погано те, що наказує вам ваша віра, якщо ви (взагалі) є вірянами”.

94. Скажи: "Якщо майбутнє життя (Рай), що у Аллаха, призначене тільки для вас (так як ви в це вірите), а не для інших людей, то побажайте ж (для себе) смерті (яка приведе вас в Рай) якщо ви правдиві”.

95. Але вони ніколи не побажають її (смерті) через те, що творили власними руками (знають що згрішили і не потраплять в Рай). Аллах відає про неправедних (несправедливих).

96. Звичайно ж, ти (о Пророк) знайдеш (побачиш), що вони самі прагнуть люди до (цього мирського) життя і навіть (більше) ніж ті, які стали багатобожниками (навіть більше ніж багатобожники, які не вірять в Рай). Хотів (бажав) б кожен з них, щоб йому дано було життя в тисячу років, але не віддалить його від покарання (в Пеклі) те, що йому буде дане довге життя, адже Аллах бачить, що вони творять!

97. Скажи (о Пророк, іудеям, які говорять що Джібріль наш ворог і тому ми не віримо в твоє пророцтво): "Хто ворог (ангелу) Джибрілю (той є ворогом Аллаха, тому що), воістину він (ангел Джібріль) з дозволу Аллаха звів його (Коран) у твоє серце на підтвердження істинності того, що вже було послано до нього (до Корану), як прямий шлях і добра звістка вірянам”.

98. Хто є ворогом Аллаха, і Його ангелів, і Його посланників, і (також двох ангелів) Джибріля, і Мікаіля (хто вважає ворогом хоча б одного з усіх, хто був перерахований, стає невірним і нехай знає, що) воістину Аллах - ворог невірним!

99. Звичайно ж Ми послали тобі (о Пророк) ясні знамення (аяти Корану), а відкидають їх (і не вірять в них) тільки нечестивці.

100. А чому кожен раз, як вони (сини Іcраїля) укладають договір (з Аллахом або його посланцями), частина з них (деякі з юдеїв) відкидає його (договір і не виконують свої домовленості)? Так, більшість з них не вірить!

101. І коли приходив до них (іудеїв) посланник від Аллаха (пророк Мухаммед з Кораном), підтверджуючи істинність того (Тору), що з ними, частина з тих (- іудейські вчені), кому даровано було Писання (- наука Тори), відкидали писання Аллаха за свої спини (відмовлялись вiд писання Аллаха), як ніби-то вони не знають (про що йде мова і що в Торі написано, що Мухаммад, дійсно, - посланник Аллаха).

102. І пішли вони (ті іудеї, які відкинули Тору) за тим, що читали шайтани (невірні джини, які підкорялись Іблісу) під час царювання (пророка) Сулеймана. Але звичайно (пророк) Сулейман не був невірним (він ніколи не займався чаклунством і заклинаннями як на нього намовляли), а шайтани (самі) були невірними, навчаючи людей чаклунству. І (іудеї також ще пішли за тим), що було послано двом ангелам у Вавилоні, Харуту та Маруту. Але вони обидва (ті два ангела) не вчили нікого, поки не говорили: "Воістину, ми - спокуса, не ставай же невірним (вивчаючи чаклунство, заклинання і підкоряючись шайтанам)!" І (вони) вчилися від них, (вони навчалися у тих двох ангелів, але використовували ці знання на неправильному шляху-) як розлучити чоловіка з дружиною. Але вони (чаклуни) не зможуть зашкодити цим нікому без дозволу Аллаха (на це). І навчалися вони тому, що завдавало шкоди їм (самим же) і не приносило користі їм. І вони знали, що той, хто купував (вибирав) це (чаклунство), немає йому в Вічному житті ніякої частки (блага). Звичайно ж, як погано те (чаклунство), за що вони продали свої душі, якби вони знали!

103. А якби вони (істинно) увірували б (в Аллаха) і були б богобоязливі, то нагорода від Аллаха (була б для них) краще, якби вони знали.

104. O ті, які увірували! Не кажіть (посланнику Аллаха): "Подбай про нас," а говоріть: "Подивися на нас!" (Коли на нього вважаєте), і слухайтесь (того, що велів вам Аллах). А для невірних (які знущаються над пророком) - покарання болісне!

105. Не хотіли б ті з людей Писання які не вірують і багатобожники (через заздрість свою і ненависть), щоб вам посилалося благо (одкровення, знання, допомога) від вашого Господа. А Аллах відзначає Своєю милістю, кого забажає, адже Аллах володар великої щедрості (великої милості).

Автор перекладу з арабської мови та коментарі аятам:
теолог Намік Бабаханов

4.
Урок четвертий

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині) – аят: 106 – 141

106. (Якщо) Ми скасовуємо (яке-небудь) знамення або ж робимо так, щоб забули його, (тоді) Ми наводимо краще або подібне до нього. Хіба ти (о пророк Мухаммед) не знаєш, що Аллах владний над усім сущим (Аллах над будь-якою річ...

Детальніше

×

Урок четвертий

2. Корова («Аль-Бакара», послана в Медині) – аят: 106 – 141

106. (Якщо) Ми скасовуємо (яке-небудь) знамення або ж робимо так, щоб забули його, (тоді) Ми наводимо краще або подібне до нього. Хіба ти (о пророк Мухаммед) не знаєш, що Аллах владний над усім сущим (Аллах над будь-якою річчю могутній)?!

107. Хіба ти не знаєш, що воістину (тільки) Аллаху належить (вся) влада над небесами і землею (і управляє Він всіма творіннями)?! І немає у вас, крім Аллаха, ні покровителя, ні помічника?

108. Або ж ви (о люди) хочете просити вашого Посланника (пророка Мухаммеда), як (сини Іcраїля) просили раніше Мусу (задавали йому зайві питання і просили від нього чудеса)? І (знайте, що) якщо хто замінить невір'ям віру (і стане невірним), той збився з правильного шляху.

109. Багато з людей Писання (з іудеїв і християн) хотіли б звернути вас після вашої віри в невірних, через заздрість в них самих, після того як ясна стала їм істина (Іслам). Вибачте (їх, не дорікайте їх через гріхи) і відверніться (від них), поки не виявить Аллах своє веління, воістину, Аллах владний над усім сущим (Аллах над будь-якою річчю могутній).

110. І робіть молитву (намаз) і давайте (роздавайте) милостиню (закят). Те благо (добро), що ви приготуєте для самих себе, (все) це знайдете у Аллаха (отримаєте за це нагороду Вічного життя). Воістину, Аллах бачить ваші діяння (все, що ви робите).

111. І кажуть вони (іудеї і християни): "Ніхто ніколи не увійде в Рай, крім тих, хто є юдеєм або християнином”. Це - їхні мрії. Скажи (о Пророк): "Покажіть ваші (доводи) докази, якщо ви правдиві (в своїх твердженнях)”.

112. Так! Хто присвятив себе Аллаху (хто повністю підкорився Аллаху), вчиняючи добро, то його нагорода у його Господа (такі люди увійдуть в Рай), і не буде страху над ними, і не будуть вони сумні (в цьому мирському житті і у вічному житті).

113. Іудеї кажуть: "Християни - ні на чому (не на істинному шляху)”. А християни кажуть: "Іудеї - ні на чому (не на істинному шляху)”. І (при цьому) вони читають Писання (Тору і Євангеліє). Так само говорять (повторюють) подібне до їх слів (про мусульман) ті, які не знають (істини). Аллах же розсудить між ними в День Воскресіння щодо того, в чому вони розходилися (і віддасть кожному відповідно до його діянь).

114. І хто ж більше нечестивець (несправедливий), ніж той, хто забороняє в мечетях Аллаха (місцях поклоніння Аллаху) згадувати Його ім'я (щоб відбувалися там молитви), і (хто) намагається зруйнувати їх (закриваючи або перешкоджаючи вірянам входити в них)? Їм (нечестивцям) слід було б входити туди тільки з (почуттям) страху (що їх спіткає покарання за це). Для них в (цьому) світі - ганьба (і приниження), а в майбутньому (світі) для них - великі муки.

115. І схід, і захід належать (тільки) Аллаху. І куди б ви не повернулись (звернулися), там (побачите) знамення Аллаха (- в будь якому напрямку могутність Аллаха). Воістину, Аллах всеосяжний, знає (все).

116. І сказали (вони - деякі невірні): "Взяв Аллах для Себе дитину". Пречистий Він (Йому - Аллаху не властиві будь-які недоліки)! Так, Йому належить все, що на небесах і на землі! Всі Йому підкоряються (всі знаходяться в Його володінні і під Його керівництвом)!

117. (Аллах -) Творець небес і землі. І коли він вирішить, якусь справу (щоб вона здійснилося), то Він тільки скаже їй: "Будь!" - і вона (відразу ж) буває (здійснюється).

118. І (так) говорять ті, які не знають: "Якби заговорив з нами Аллах (і сказав би, хто є Його посланником) або прийшло б до нас знамення (про те, хто посланник Аллаха)”. Так говорили і ті, (деякі) які були до них, подібне їх словами, (як) схожі серця їх. А aдже Mи вже ясно виклали знамення для людей, які переконані (для тих хто вірує).

119. Воістину Ми послали тебе (о Мухаммад) з істиною, добрим вісником (радістю для вірян) і увещателем (попередженням невірним), і ти (після доведення до них істини) не будеш опитаний (не несеш відповідальності) про мешканців вогню (Ада).

120. І ніколи не будуть задоволені тобою ні іудеї, ні християни, поки ти не приймеш їх релігії. Скажи: (о Мухаммед) "Воістину, шлях Аллаха - це (єдино) прямий шлях!" А якщо ти підеш за їх пристрастями (примхами) після того як тобі явилось (божественне) знання, то не буде тобі від Аллаха ні покровителя, і ні помічника.

121. Ті, кому Ми дарували Писання, (і) читають його гідним читанням (з увагою до значення), ті (дійсно) вірують в нього. А якщо не увірують в нього (в Писання), ті, виявляться (обов'язково) зі збитками.

122. О сини Іcраїля! Пам'ятайте милість, яку Я (Аллах) надав вам, (а також про те, що) Я надав вам перевагу перед іншими народами світу (які жили в ваш час).

123. І бійтеся дня (Судного дня), коли жодна людина не прийме покарання за іншу людину (коли ніхто, ні в чому не зможе позбавити іншого), і не буде прийнято (Аллахом) заміни (яка врятує від покарання), і не буде користі від заступництва, і не буде їм надана допомога.

124. І (згадай,) як випробовував Господь Ібрахіма наказами і (як той) виконав їх (всі, тоді Господь) Сказав: "Воістину, я зроблю тебе ватажком”. (Ібрахім) Сказав: "А з моїх нащадків (кого ти зробиш ватажком)?" (Аллах) Сказав: "Мій заповіт не осягне неправедних (Божий заповіт тільки для невинних)”.

125. І ось, зробили Ми цей будинок (Каабу) зборищем для людей і безпечним місцем. Оберіть же місце стояння Ібрахіма місцем звершення молитви (намазу). Ми заповіли Ібрагіму і Ізмаїлу: "(Щоб) Очистили Мій будинок (Каабу від видимої і невидимої скверни) для здійснюючих обхід навколо нього, для тих, які знаходяться в ньому (в Каабі для молитви), для тих, які схиляються і падають ниць (читають намаз )”.

126. І (згадай, як) сказав Ібрахім: "Господи! Зроби (перетвори) це (території навколо Кааби) містом безпечним і наділи мешканців її плодами, - тих з них, хто вірив в Аллаха і в Судний день”. (Аллах прийняв його благання і) Сказав: "(Я так і зроблю,) А тим, що не увірували, Я дам в користування трохи (недовго), а потім приведу їх до покарання вогнем і це поганий кінець”.

127. І (згадай, як) Ібрахім і Ісмаїл споруджували (закладали) основи будинку (Каабу і з благанням звернулися до Аллаха): "(О) Господи наш! Прийми від нас (цей будинок), адже воістину Ти – все чуєш, все знаєш.

128. (О) Господи наш! Зроби нас (двох) відданими тобі, і з нашого потомства - громаду, вірну тобі, і покажи (вкажи) нам обряди поклоніння, прийми наше покаяння (звернися до нас), воістину, Ти - пробачаєш і Милосердний.

129. (О) Господи наш! Обирай (пішли) посланника їм (нашим нащадкам) з них (же самих), який прочитає їм Твої знамення, і навчить їх Писанню і (божественній) мудрості, і очистить їх (від гріхів), воістину Ти - Великий, Мудрий!"

130. А хто відвернеться від віри Ібрахіма (хто залишить єдинобожжя), крім того, хто зробив себе дурнем?! І звичайно Ми обрали його вже в (цьому) світі (Аллах зробив пророкa Ібрахіма Своїм другом), а в майбутньому (світі), він буде, в числі праведників.

131. І (коли) сказав йому (Ібрахіму) його Господь: "Присвяти себе (будь покірним Мені)", він сказав: "Я присвятив себе (став покірним) Господу світів".

132. І заповідали це Ібрахім і Йакуб своїм синам: "О сини мої! Воістину, Аллах обрав для вас релігію (віру єдинобожжя), не вмирайте ж не присвятивши себе (не ставши покірними Аллаху)”.

133. Хіба ви були свідками, коли з'явилась до Йакуба смерть?! (І) Ось (тоді) він сказав своїм синам (Йусуфу і його братам): "Чому ви будете поклонятися після мене (після моєї смерті)?" (Сини Йакубa) Сказали: "Ми будемо поклонятися твоєму богу і богу твоїх батьків, - Ібрахіма, Ісмаїла і Ісхака, - єдиному Богу, і Йому ми присвячуємо себе (підкоряємося)”.

134. Це - громада (покоління), яка вже пройшла (вже пішла, в будь-якому випадку їх вже немає), їй (цій колишній громаді) - те, що вона придбала (вам не буде зараховано нічого з їхніх діянь). А вам - те, що ви придбали, і вас не запитають про те, що робили вони (кожному віддасться за його діяння, і жодну людину не спитають за гріх іншої).

135. Вони кажуть: "Будьте іудеями або християнами - (тоді) знайдете прямий шлях”. Скажи (о Мухаммед): "Ні, (ми слідуємо) вірі Ібрахіма - монотеїста (це і є прямий шлях) і він не був з багатобожників”.

136. Скажіть (о мусульмани): "Ми увірували в Аллаха і в те, що послано нам, і в те, що послано Ібрахіму, Ісмаїла, Ісхаку, Йакубу і нащадкам (його - нащадкам Йакуба) і в те, що було даровано (послано ) Мусі і Ісі, і в те, що було даровано (послано) пророкам від Господа їх. Ми не робимо різниці між ким-небудь з них (пророків), і ми Йому присвячуємо себе (ми Йому підкоряємося і тому визнаємо всіх Його посланників)”.

137. А якщо вони увірували в те, у що ви увірували, то вони вже стали б на прямий шлях. Якщо ж вони відвернулися (від істинної віри), то вони в розладі (з послідовниками Ісламу), і Аллах позбавить тебе (о Мухаммед) від них (від їх зла), Він адже – все чує, все знає.

138. (Релігія – це ) Фарба від Аллаха («пофарбуйте» (прикрашайте) цим своє життя). Хто ж ще гарніший, ніж ті, хто («пофарбувались» (прикрасились)) фарбою Аллаха? Ось (чому) ми Йому поклоняємося.

139. Скажи (їм): "Хіба ви станете сперечатися з нами щодо Аллаха? Адже Він - наш Господь і ваш Господь (Господь всіх і всього). Нам - наші справи, вам - ваші справи (кожен сам відповідає за свої вчинки). І ми вірні Йому (Аллаху)”.

140. Або ви скажіть, що Ібрахім, і Ісмаїл, і Ісхак, і Йакуб, і нащадки (його - нащадки Йакуба) були іудеями або християнами? (Адже ці пророки жили ще до того, як з'явилися іудаїзм і християнство.) Скажи (їм, о Мухаммед): "Ви більше знаєте або Аллах (якої віри вони дотримувалися)? І хто ж більше нечестивий від того, хто приховав наявне у нього від Аллаха свідоцтво? Аллах адже знає те, що ви творите.”

141. (Але) Це - громада (покоління), яка вже пройшла (вже пішла, в будь-якому випадку їх вже немає), їй (цій колишній громаді) - те, що вона придбала (вам не буде зараховано нічого з їхніх діянь). А вам - те, що ви придбали, і вас не запитають про те, що робили вони (кожному віддасться за його діяння, і жодну людину не спитають за гріх іншої).

Автор перекладу з арабської мови та коментарі аятам:
теолог Намік Бабаханов

Назад в розділ

Останні новини

Мусульмани України взяли участь у Всесвітньому дні чистоти

19 вересня волонтери ісламських центрів по всій Україні долучилися до прибирання з нагоди Міжнаро...

20 років Азербайджанському культурно-освітньому центру "Достлуг" міста Харкова, в якому почався новий навчальний рік

У 20 раз двері Азербайджанського культурно-освітнього центру «Достлуг» урочисто відкрилися для вс...

В Ірані заявили про початок третьої хвилі коронавіруса в країні

На території провінції Тегеран в Ірані почалася третя хвиля COVID-19, заявив 20 вересня глава шта...

Дивитись все

Останні статті

Пізнання Імама Хусейна

В ім'я Аллаха, Милост...

Вершина красномовства (частина 1)

«Нахдж-уль-Балага» ві...

Історія пророків: Пророк Айюб (Іов) - Приклад терпіння

Історію пророків ця важлива сторона релігієзнав...

Дивитись все

Останній Імам