Ісламська ідеологія відповідає на всі запитання

Одним з найбільш глобальних законів, пануючих у світі, є закон причинності. Згідно з цим законом будь-яке явище має свою особливу причину, без якої воно не виникає. Переконаність людини в цьому законі настільки велика, що він для кожного явища, без винятку, намагається знайти причину, відкидаючи при цьому випадковість його виникнення. Вчені іноді витрачають багато років свого життя заради того, щоб знайти причину якого-небудь явища і в цьому виснажливому пошуку ні на мить не сумніваються в існуванні причини даного явища. Оскільки ця категорія вчених переконана в тому, що якщо навіть вони не зможуть виявити таку причину, однак, незважаючи на це вона (причина) існує, і прийдешні покоління обов’язково знайдуть її. Саме в цьому криється сенс збереження науки!

Виходячи з переконаності в цьому глобальному законі, навіть діти при виникненні кожного незначного явища намагаються знайти його причину”. Стало бути, коли людина для будь-якого явища, що відбувається в цьому світі, шукає причину його виникнення, то, як він може не ставити питання про причини виникнення самого світу буття? Ось саме тоді перед людиною постає питання щодо “Творця світу”, тобто питання про те, хто є причиною і творцем світу з такою дивовижною системою і з такими вражаючими сутностями?

Таким чином, проблема “Бога” стояла перед людством з світанку творіння до сьогоднішнього дня, схиляючи його до пошуку і роздумів. Отже, постановка питання про Бога для людини є абсолютно природною, вродженої та раціональною. Тобто, розум і вроджена природа людини, які не беруть жодного, навіть найменшого явища без причини, не може не ставити питання про початок і принципі цього величезного світу буття. Стало бути, пошук раціонального обґрунтування Бога закладений у природі людини. Ті, хто вважають постановку питання про Бога перед людиною результатом якогось страху або невігластва, або бідності і т. п., насправді ж, ці люди заздалегідь, як би, вважають, що ця проблема позбавлена вродженої та раціональної передумови і тому намагаються знайти інші аргументи. Якщо якась проблема має раціональну передумову, то, без сумніву, було б неправильним приписати їй психологічні мотиви, такі, як страх, невігластво і т. п. Незважаючи на те, що причини виникнення думки про Бога для людини вважаються вродженими і раціональними його властивостями, тим не менш, жодна проблема з точки зору важливості не може порівнюватися з нею. Оскільки дана проблема охоплює все життя людини, впливаючи на його систему мислення. Це питання про те, чи має світ свого Творця? Якщо відповідь позитивний, то в чому полягає мета Творця в творінні світу і людини? Далі, яка обов’язок покладено на нас перед Ним? Яка наша мета в житті? Що нас чекає в потойбічному житті? Чи маємо ми шлях до Його пізнання? Чи здатний наш розум Його осягнути? Чи зможемо ми без Нього досягти щасливого життя в цьому і потойбічному світі? Яку роль відіграє Бог у нашій матеріальної і духовної життя? … Як відомо, ці і ще десятки подібних питань мають першорядне значення у житті будь-якої думаючої людини. Тому можна сказати, що світогляд людини базується на тому, яку позицію він займає відносно Бога? Віра в Бога вимагає особливого способу життя, докорінно відрізняється від способу життя людини, який заперечує буття Бога.

Тому, кожній людині, яка хоче побудувати своє життя на основі обізнаності, передбачливості і об’єктивності, слід глибоко роздумувати на цю тему і, здобуваючи необхідні знання, визначити свою позицію стосовно даної проблеми. З цієї причини більшість мислителів і видатних особистостей світу вважали проблему “Бога” найважливішою. Ісламська ідеологія вирішує всі проблеми і відповідає на всі питання.

Мухаммад Алі Садат